Homo sapiens зуміли пристосуватися до останнього льодовикового періоду - будували житло і підтримували вогонь

Стародавні люди настільки добре змогли адаптуватися до останнього льодовикового періоду, що їм не довелося мігрувати, як іншим видам. Це нове відкриття вчених кидає виклик давнім теоріям про те, як і де жили наші предки в цей льодовиковий період.

Дослідження вчених опубліковано у виданні The Conversation.

З часів останнього льодовикового періоду, що стався приблизно 20 тисяч років тому, багато видів на планеті, включаючи людей, розширили свої географічні ареали. У цей час європейські крижані покриви досягли Данії та південного Уельсу. Європа була холодною, але здебільшого без льоду, ймовірно, дуже схожою на Аляску чи Сибір сьогодні.

Ще з 19 століття вчені знають, що поширення тварин і рослин у світі може коливатися залежно від клімату. Але кліматична криза зробила більш важливим, ніж будь-коли, розуміння цих коливань. Популяції одного виду, які живуть у різних місцях, часто мають різну генетику.

Зовсім недавно вчені досліджували, як зміна клімату змінила розподіл цих генетично відмінних популяцій видів. Їхні дослідження підтвердили думку більшості археологів про те, що сучасні люди відступили до південної Європи під час розпалу останнього льодовикового періоду та розширилися під час подальшого підвищення глобальних температур.

Але нове дослідження вчених, в якому вперше використано генетичні дані, показало, що принаймні деякі люди залишилися в Центральній Європі на відміну від багатьох інших тварин, попри те, що наш вид еволюціонував у набагато теплішому кліматі Африки.

Команда вчених під керівництвом Оксали Гарсіа-Родрігес з Борнмутського університету застосувало інший підхід і розглянуло генетичну історію 23 звичайних ссавців у Європі. Окрім людей, до них належали гризуни - берегові полівки та червоні білки, комахоїдні - землерийки та їжаки, копитні - благородний олень і кабан, м’ясоїдні - бурі ведмеді та ласки.

Дослідження показало, що деякі види (такі як бурі ведмеді та вовки) вже були широко поширені в Європі під час розпалу останнього зледеніння. Ця модель також включає Homo sapiens. До цього моменту неандертальці вже вимерли приблизно через 20 тисяч років. Схоже, що люди дотримувалися тієї ж моделі поширення, що й бурі ведмеді в останній льодовиковий період.

Незрозуміло, чому стародавні люди та інші тварини цієї групи жили в цьому, здавалося б, суворому кліматі, а не досліджували більш гостинні місця. Але вони, здавалося, були здатні переносити умови льодовикового періоду, поки інші тварини пішли в більш сприятливі зони. Особливо дивно, що предки цих людей походили з Африки, і може здатися малоймовірним, щоб вони були стійкими до холодного клімату.

Точно встановлено, що люди мали одяг, будували житла та контролювали вогонь під час холодних умов останнього льодовикового періоду. Ця нова модель і включення людей у неї можуть спричинити переосмислення зміни клімату та біогеографії серед вчених, особливо для тих, хто вивчає зміни розподілу людей. Це може означати, що деякі території можуть бути придатними для життя довше, ніж очікувалося, у зв’язку зі зміною клімату.

Нагадаємо, вчені розкрили таємницю походження Христофора Колумба та остаточно підтвердили, що Колумб був євреєм.