Чому зростає рівень небезпечних парникових газів - відповідь налякала навіть вчених

Майже два десятиліття тому рівень метану - небезпечного парникового газу, який у короткостроковій перспективі у понад 80 разів потужніший за вуглекислий газ - почав зростати. Процес продовжується: концентрація метану, яка була стабільною протягом багатьох років, зростала на 5 або 6 частин на мільярд щороку, починаючи з 2007 року. А у 2020 році темпи зростання майже подвоїлися.

Про це пише The Washington Post.

Вчені були спантеличені - і занепокоєні. Метан - це великий знак питання, що нависає над оцінками клімату в світі; хоча він розкладається в атмосфері набагато швидше, ніж вуглекислий газ, він настільки потужний, що вищі, ніж очікувалося, рівні метану можуть привести світ до набагато вищих температур.

Але нове дослідження вчених проливає світло на те, що стало причиною рекордних викидів метану. Вчені вважають, що винуватцями є мікроби - крихітні організми, які живуть у шлунках корів, на сільськогосподарських полях та у водно-болотних угіддях. І це може означати, що небезпечна петля зворотного зв'язку, в якій ці викиди спричиняють потепління, що вивільняє ще більше парникових газів, вже запущена.

«Зміни, які ми спостерігали протягом останніх кількох років - і навіть з 2007 року - є мікробними, - сказала Сільвія Мішель, провідний автор статті, опублікованої минулого місяця в журналі Proceedings of the National Academy of Science. - Водно-болотні угіддя, якщо вони стають теплішими і вологішими, можливо, виробляють більше метану, ніж раніше».

Вченим важко визначити всі джерела метану у світі. Він з'являється внаслідок витоків нафтогазових родовищ, відрижки корів, сміттєзвалищ і боліт, а також танення вічної мерзлоти в Арктиці. Коли викиди метану зростають, знайти причину - це все одно, що розв'язати складну алгебраїчну задачу з надто великою кількістю невідомих. І це проблема, яка визначатиме долю клімату.

Певний час вчені вважали, що стрімке зростання викидів метану пов'язане зі збільшенням використання природного газу, який значною мірою складається з метану. Але нова робота вказує на мікроби як на найбільше джерело сплеску метану.

Мішель та її співавтори проаналізували зразки метану, або CH4, з 22 місць по всьому світу в лабораторії в Колорадо. Потім вони виміряли «важкість» цього метану - зокрема, скільки молекул містили важчий ізотоп вуглецю, відомий як C13.

Різні джерела метану мають різний вуглецевий слід. Метан, що виробляється мікробами - переважно крихітними одноклітинними організмами, відомими як археї, які живуть у коров'ячих шлунках, водно-болотних угіддях та на сільськогосподарських полях - має тенденцію бути «легшим» або містити менше атомів C13. Метан з викопного палива, з іншого боку, важчий, з більшою кількістю атомів C13.

Оскільки кількість метану в атмосфері зросла за останні 15 років, він також став легшим. Вчені використали модель для аналізу цих змін і виявили, що лише значне збільшення мікробних викидів може пояснити як зростання кількості метану, так і зміну його ваги.

«Ключовим у їхньому висновку є те, що він не був викопним або геологічним», - сказав професор Стенфордського університету Роб Джексон, який не брав участі в дослідженні і є частиною Глобального бюджету метану, проєкту, який відстежує джерела та викиди метану по всій планеті.

Дослідження, однак, не показує, скільки з цих викидів були природними, а скільки спричинені людиною. Хоча мікроби у водно-болотних угіддях здебільшого природні, ці крихітні істоти також можуть викачувати метан з водосховищ, сільськогосподарських угідь та сміттєзвалищ.

Інше нещодавнє дослідження показало, що дві третини поточних викидів метану спричинені людиною - від викопного палива, вирощування рису, водосховищ та інших джерел.

«Метан утворюється біологічно в теплому, вологому, низькокисневому середовищі, - каже Джексон. - Водно-болотні угіддя рисового поля і кишківник корови схожі між собою".

Але з'являються також докази того, що природні водно-болотні угіддя можуть реагувати на потепління, викачуючи більше метану. Супутникові дані останніх років показали глобальні «гарячі точки» метану в тропічних водно-болотних угіддях Амазонки і Конго.

Дослідники кажуть, що це означає, що світ не може просто продовжувати спалювати природний газ. Якщо водно-болотні угіддя вивільняють метан швидше, ніж будь-коли, то, на їхню думку, слід ще більше посилити зусилля зі скорочення викидів метану з джерел, які людина може контролювати, таких як корови, сільське господарство і викопне паливо.

Понад 100 країн пообіцяли скоротити викиди метану на 30% до 2030 року порівняно з рівнем 2020 року, але поки що ця обіцянка не принесла результатів. Натомість супутникові вимірювання показують, що концентрація метану зростає зі швидкістю, яка відповідає найгіршим кліматичним сценаріям. «Ви можете повернути гайковий ключ на нафтовому і газовому родовищі, щоб зменшити викиди метану, - сказав Джексон. - Але для Конго чи Амазонки такого ключа не існує».

Нагадаємо, в Укргідрометцентрі заявили, що бойові дії в Україні можуть бути один з факторів зміни клімату. Проте вплив війни на клімат оцінюється як не надто високий.