Володимир Парасюк

Володимир Зіновійович Парасюк народився у 1987 році в селі Майдан Жовківського району Львівської області.

Після школи Параюск надійшов до Львівського національного університету імені Івана Франка, де навчався за спеціальністю "Фізична та біомедична електроніка". Під час літньої сесії на 3 курсі він не здав іспит з теоретичної фізики і був відрахований з університету. Парасюк взяв академвідпустку, а потім відновився у вузі, але перевівся на економічний факультет, де отримав ступінь бакалавра за спеціальністю "економіка підприємства". Відтак захистив диплом і отримав ступінь магістра за напрямом "Облік і оподаткування".

Друга вища освіта Парасюк отримав в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, де в 2014-18 роках вивчав правознавство.

Під час навчання у Львівському університеті Парасюк складався в Конгресі українських націоналістів.

Також в ті часи він був членом команди КВН "Еталон". Після вишу звʼязки з командою залишилися — так, він був на репетиції "Еталону" за кілька днів до відʼїзду на Євромайдан.

Після навчання Парасюк з друзями володів власною відеостудією.

На Майдан Парасюк приїхав за день до того, як "беркутівці" влаштували кривавий розгін студентів. Після цього випадку він залишився на Майдані, хоча регулярно їздив до Львова, пояснюючи це тим, що треба було працювати. У Львові він також організовував акції протесту і агітував людей виїжджати до Києва. Після того, як був спалений Будинок профспілок, Парасюк з самообороною зайняли приміщення консерваторії і не допустили захоплення приміщення силовиками.

Після цього випадку Парасюк став сотником загону самооборони. В одній сотні з ним був і його батько.

Широку популярність Парасюк отримав після виступу зі сцени Євромайдану ввечері 21 лютого. Того вечора представники парламентської опозиції оприлюднили ультиматум від Майдану Віктору Януковичу. Парасюк же заявив, що якщо політики в 10:00 22 лютого 2014 не виступлять із заявою, щоб Янукович пішов у відставку з поста президента України, вони підуть на штурм Адміністрації президента зі зброєю.

На штурм Парасюк не пішов — за його словами, подібна заява потрібна була, щоб "дати політикам поштовх".

Після початку російської агресії на Донбасі Парасюк вступив в батальйон "Дніпро-1" і був призначений командиром 4-ї роти. Разом з ним в батальйон вступив і його батько, Зіновій Парасюк.

Брав участь в боях за Іловайськ. Під час виходу з Іловайського котла 29 серпня 2014 року Парасюк був поранений осколком і контужений, після чого його взяли в полон російські військові. Його кілька разів допитували і, за деякими даними, вивозили в Росію. Однак, за словами Парасюка, йому вдалося приховати свою особистість завдяки іншим полоненим бійцям і 1 вересня його разом з іншими полоненими обміняли.

За мужність і хоробрість в бою Парасюк був нагороджений іменною холодною зброєю.

Через свою сторінку в соцмережах Парасюк вів збір коштів для волонтерської допомоги бійцям АТО, був одним із засновників ГО "Центр допомоги і підтримки військовим". Спільно з благодійним фондом Save Lives Together займався забезпеченням військових спорядженням, автомобілями і реанімобілями.

Після звільнення з полону Парасюк прийняв рішення балотуватися на позачергових виборах до Верховної Ради. Пішовши самовисуванцем, він пройшов до парламенту за одномандатним виборчим округом №122 (Жовківський та Яворівський райони Львівської області), набравши 56,56% голосів виборців.

У Раді працював в комітеті з питань запобігання та протидії корупції. У політичні партії не вступав, в Раді діяв як позафракційний депутат.

Депутатські повноваження Парасюка були припинені в 2019 році в звʼязку із завершенням каденції. Того року він хотів знову балотуватися в парламент, однак ЦВК відмовила йому в реєстрації кандидатом в депутати. Як заявив заступник голови Центрвиборчкому Євген Радченко, Парасюку відмовили, оскільки заставу за нього внесло якась "неналежна особа". Парасюк намагався відстояти своє право балотуватися через суд, але програв всі інстанції.

Нині Парасюк числиться керівником декількох громадських організацій: "Законодавче бюро", "Центр допомоги та підтримки військових", "Бюро незалежних розслідувань" і футбольного клубу "Скеля".

Парасюк відомий своїми численними бійками з іншими політиками і чиновниками.

Уже в 2015 році Парасюк фігурував у кількох кримінальних справах.

"Викраденням" прокурор назвав інцидент з працівником СБУ. Як пояснював Парасюк, до нього звернувся голова одного з лісгоспів, який заявив, що слідчий львівського управління СБУ веде незаконні слідчі дії в лісі і при цьому вимагає хабар.

Згодом кримінальних справ проти Парасюка було відкрито понад десяток, однак серйозних наслідків для нього не було.

У липні 2015 року в залі Верховної Ради сталася бійка між Парасюком і головою Госфіскальной служби Романом Насіровим. Парасюку не сподобалося те, що Насіров, якого за два місяці до цього призначили головою Державної фіскальної служби, не склав мандат і прийшов в Раду голосувати за конституційні зміни. Через деякий час нардепи продовжили бійку в кулуарах парламенту.

У листопаді 2015 року Парасюк влаштував бійку в ході засідання комітету Верховної Ради щодо запобігання корупції і вдарив ногою в голову заступника начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ Василя Пісного.

Парасюк накинувся на Пісного після того, як співробітник СБУ заявив, що він зробив для Революції Гідності і для Майдану більше, ніж сам Парасюк. Після першого удару Парасюка відтіснили в бік і заспокоїли.

У червні 2016 року Парасюк спробував силою перервати виступ нардепа від "Опозиційного блоку" Дмитра Колесникова, після чого в Раді виникла бійка. Спікер ВР Парубій не дав Колесникову закінчити промову, аргументуючи це тим, що його мова "сповнена російською пропагандою".

У вересні 2016 року Парасюк після ефіру на одному з телеканалів побився з народним депутатом з Оппоблоку Олександром Вілкулом. Після бійки Парасюк почав громити і машину Вілкула. Він посварився з співробітниками ДСО, які охороняли оппоблоковця, намагався поламати двері автомобіля Вілкула, а потім написав ключами на капоті ВЛК ПНХ.

У жовтні 2017 року під час мітингу біля будівлі Верховної Ради Парасюк вдарив ногою начальника УДО Валерія Гелетея. Також Парасюк погрожував йому судом за трагедію під Іловайськом у 2014 році.

В кінці 2016 року Парасюк разом з Семеном Семенченко та Єгором Соболєвим ініціювали блокаду окупованих територій Донецької і Луганської областей. Блокада тривала по 15 березня 2017 року, після чого рішенням РНБО була затверджена на загальнодержавному рівні. В ході блокади та частина українських підприємств, які перебували на території ОРДЛО і платили податки в бюджет України, була "націоналізована" терористами "ЛДНР".

У березні 2017 року на блокпосту під Словʼянському правоохоронці зупинили людей, які планували приєднатися до блокади ОРДЛО на Донбасі. З ними був і Парасюк. Між правоохоронцями та Парасюком стався конфлікт. Нардепа підтримали його супутники і, як заявляли правоохоронці, в результаті конфлікту були травмовані семеро співробітників поліції. З цієї нагоди також було відкрито кримінальне провадження.

Також під час блокади у Парасюка стався конфлікт з журналістом Андрієм Дзіндзею. Сварка сталася після того, як журналіст зняв Парасюка на відео, який замість того, щоб жити в наметі з учасниками блокади, зняв собі номер в готелі. Після того, як Парасюк побачив зйомку, він почав ломитися до журналіста в номер. За словами Дзіндзі, у Парасюка з собою був автомат Калашникова, тому він викликав поліцію.

Регулярно виникали у Парасюка і конфлікти з представниками держави-агресора Росії і пропагандистськими ЗМІ цієї країни

Так, в березні 2016 у час проведення акції на підтримку Надії Савченко Парасюк зірвав прапор Росії з будівлі Генерального консульства у Львові і спалив його. Після цього Слідчий комітет Російської Федерації оголосив його в міжнародний розшук, а російський суд "заочно" взяв його під варту.

У лютому 2018 року російські ЗМІ поширили версію, що Парасюк та його батько нібито розстрілювали людей на Майдані під час подій Революції Гідності. Для цього пропагандисти залучили якогось "грузинського снайпера" на імʼя Олександр Ревазішвілі. "Пашинський стріляв зі свого автомата короткими чергами. Парасюк молодий: з карабіна "Сайга", його батько: з карабіна СКС", — заявляв тоді грузин. Ніяких доказів цих слів не було.

У листопаді 2018 у Росії ввела санкції проти 322 громадян України і 68 українських компаній. У список потрапив і Парасюк.

Також Парасюк закликав спецслужби ліквідувати кума Путіна Віктора Медведчука.

У березні 2016 року на Парасюка було скоєно замах: в автомобіль політика кинули гранату. Сам Парасюк не постраждав, незначні пошкодження отримали три припаркованих поруч автомобілі.

Також Парасюк відомий тим, що регулярно порушує правила дорожнього руху.

Парасюк неодружений, дітей у нього немає.

Старша сестра Парасюка Ірина займалася суспільно-політичною роботою в націоналістичних організаціях, працювала редактором газети Конгресу українських націоналістів та секретарем з загальних питань. Пізніше вона разом з чоловіком, Олександром Голубом, були довіреними особами Володимира Парасюка на виборах, а потім працювали його помічниками.

В останній раз Парасюк подавав електронну декларацію в 2020 році, після завершення роботи у Верховній Раді.

Згідно з декларацією, в 2019 році Парасюк отримав 905 тисяч гривень доходу. У банку він зберігав 246 тисяч гривень, а готівкою — $5 тисяч.

Свого житла у Парасюка не задекларовано — зазначено, що він орендував квартиру в Києві і офіс у Львові. Машини або інших цінних речей у нього також не було.

Сам Парасюк під час роботи депутатом заявляв, що зарплати йому не вистачає на життя і фінансово йому допомагають батьки, в бізнесі яких є "його частина". За його словами, "зарплата в ВР — це, напевно, чверть того, що мені потрібно".

Сторінка Парасюка в Facebook

Twtter Парасюка

Instagram Парасюка

Telegram-канал Парасюка