Олексій Резніков

Олексій Резніков народився в 1966 році у Львові. Після закінчення школи в 1984-1986 рр. проходив строкову військову службу в парашутно-десантних військах Збройних сил СРСР. Після служби в армії в 1986-1991 рр. навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка на юридичному факультеті. Отримав диплом з відзнакою за спеціальністю "правознавство".

Працювати Резніков почав ще до служби в армії: в 1983-1984 рр він працював на ВО "Кінескоп" фрезерувальником. На останніх курсах університету Резніков підробляв у Львівській обласній лікарні санітаром, а після навчання став співзасновником, а потім і директором брокерської компанії "Галицькі цінні папери" (Galicia Securities).

У 1994 році Резніков отримав Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та почав будувати карʼєру юриста. У 1999-2002 роках він був заступником голови Центру розвитку українського законодавства в Києві. Паралельно з цим у 2000 році заснував компанію "Правіс" (пізніше відома як "Резніков, Власенко і партнери", а після злиття з юридичною фірмою "Магістр і партнери" — Magisters).

Викладав в Школі адвокатської майстерності А.Резнікова. Розробляв тренінгові програми та вів майстер-класи для молодих юристів університетів Києва і Львова, а також Міжнародного Соломонового університету.

Працював юрисконсультом, адвокатом. Завдяки цьому Резніков має широке коло звʼязків і знайомств. Серед його клієнтів — Віктор Ющенко, Олександр Роднянський, Борис Фуксман, Савік Шустер, Володимир Гусинський, група DCH Олександра Ярославського, корпорація "Інтерпайп", ВАТ "Арселлор Міттал Кривий Ріг", ФК "Металіст" та інші.

У 2004 Резніков разом зі своїм партнером Сергієм Власенком, який був соратником Юлії Тимошенко, представляв інтереси кандидата на пост президента України Віктора Ющенка у Верховному суді. В результаті слухань другий тур президентських виборів 2004 року був визнаний недійсним.

У 2008 році Резніков був обраний депутатом Київської міської ради VI скликання від Блоку Миколи Катеринчука, працював в комісії з питань правопорядку, регламенту та депутатської етики.

У 2014 році знову був обраний до Київської міської ради, де очолив комісію з питань поновлення прав реабілітованих. 19 червня 2014 Резніков був обраний заступником міського голови Віталія Кличка — секретарем Київської міської ради.

У 2015 році став радником Кличка з питань реформ місцевого самоврядування (на громадських засадах) і заступником голови Антикорупційної ради при Київській міській голові, а також очолив українську делегацію в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи.

З 21 березня 2016 по 6 вересня 2018 року — заступник голови КМДА з питань самоврядування. Мав широкий спектр повноважень і обовʼязків у сфері освіти, культури, соціального забезпечення, туризму і реклами. Був звільнений за згодою сторін, але залишився радником Кличка з питань розвитку Києва.

Завдяки знайомству з главою Офісу президента Андрієм Єрмаком Резніков влився в команду "Слуг народу".

У 2019 році президент Володимир Зеленський призначив Резнікова представником України в Тристоронньої контактній групі щодо мирного врегулювання ситуації на сході України. Пізніше він став першим заступником глави української делегації.

4 березня 2020 року Верховна Рада проголосувала за призначення Олексія Резнікова віцепремʼєром — міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. А трохи пізніше його ввели до складу Національної ради з безпеки і оборони України.

У червні 2020 року Резніков також увійшов до складу Національної ради реформ, який очолює глава держави.

На початку листопада 2021 року Верховна Рада звільнила Резнікова з посади першого віцепрем'єр-міністра — міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та призначила його міністром оборони.

Гучний скандал за участю Олексія Резнікова стався у 2008 році. Після входження до Київради за списками "Блоку Миколи Катеринчука" він очолив фракцію блоку. Однак уже через десять днів фракція фактично розпалася, а троє з пʼяти депутатів "Блоку Катеринчука" почали голосувати синхронно з представниками Блоку Черновецького. Публічно засудивши їх за зраду Резніков став послідовним критиком методів роботи команди Черновецького, а з квітня 2009 року, в знак протесту, демонстративно відмовився відвідувати засідання міськради.

Також у 2008 році при шлюборозлучному процесі Сергія Власенка, його колишня дружина Наталія Окунська звинуватила Резнікова в підробці документів на будинок, але будь-яких переконливих доказів не надала.

В кінці "нульових" ЗМІ звинувачували фірму Резнікова Magisters в тому, що вона практично монополізувала юридичне обслуговування "Нафтогазу" без належних тендерних процедур. У 2009 році фірма вела газову справу "Нафтогазу" проти "РосУкрЕнерго", яку було програно. У підсумку арбітражний суд в Стокгольмі зобовʼязав "Нафтогаз України" повернути 11 млрд куб. м газу компанії RosUkrEnergo, а також передати їй 1,1 млрд куб. м газу.

Під час роботи секретарем Київської міськради ЗМІ звинувачували Резнікова в скандальних рішеннях і "земельному дерибані".

Бувши членом ТКГ, Резніков заявляв, що Мінські угоди треба переглядати та переписувати.

В цілому ж Резніков стверджував, що переговори Тристоронньої контактної групи не приведуть до завершення війни на Донбасі. Також говорив, що Мінські угоди повністю виконати практично неможливо, але Україна не повинна виходити з них в односторонньому порядку, оскільки це є "самогубством".

Також Резніков звинувачував Росію у військових злочинах і медичному геноциді на окупованих територіях України.

Восени 2020 року Резніков пообіцяв ініціювати ряд законопроєктів по реінтеграції Донбасу, зокрема, щоб створити механізми перехідного правосуддя, визначити, хто був колаборантом і злочинців, і створити порядок амністії тих, хто брав участь у військовій агресії проти української армії.

Згодом від поняття "колаборант" як і від ідеї прийняти окреме законодавство про колабораціонізм вирішили відмовитися.

Про особисте життя Олексія Резнікова відомо небагато. Він був одружений, проте розлучився і довгий час залишався неодруженим. Від цього шлюбу у нього залишилися син Олексій і дочка Анастасія.

У 2020 одружився з Юлією Зорій, ведучою програми "Ранок у Великому місті" на каналі ICTV. Церемонія одруження відбулася 25 липня на адміністративному кордоні окупованого Криму з Херсонською областю — в пункті пропуску "Каланчак". Зі своєю майбутньою дружиною Олексій Резніков познайомився навесні 2017 року на вечірці на честь "Євробачення" (Резніков був одним з відповідальних представників КМДА з організації пісенного конкурсу "Євробачення" в Києві у 2017 році). Варто відзначити також, що дочка Резнікова від першого шлюбу Анастасія Штейнгауз зараз керує телеканалом ICTV, де працює її нова мачуха.

Резніков захоплюється різними видами спорту — дайвінгом, стрибками з парашутом, стріляниною, автоспортом, гірськими лижами. Має титул майстра спорту України з автоспорту, брав призи з трофі-рейдів (змагання з подолання бездоріжжя). У 2009 році брав участь в ралі "Шовковий шлях" серії "Дакар" в якості другого пілота і штурмана.

Резніков є автором аматорських короткометражних фільмів "Люди-квадроцикли", "Люди-квадроцикли — 2 або Знову Невловимі". Також в списку його захоплень знаходиться кулінарія.

У листопаді 2020 року Резніков отримав позитивний тест на коронавірус і відправився на самоізоляцію. Будь-яких ускладнень у нього не було.

Сторінка Олексія Резнікова в Facebook https://www.facebook.com/alex.reznikoff.