Олексій Кучеренко

Олексій Юрійович Кучеренко народився 3 квітня 1961 року у Вінниці.

Середню освіту майбутній міністр та нардеп здобув у Київському природничо-науковому ліцеї № 145.

У 1983 році закінчив факультет кібернетики Київського національного університету ім. Т. Шевченка за спеціальністю "прикладна математика".

Працюючи молодшим науковим співробітником в Інституті кібернетики АН УРСР ім. В. М. Глушкова (1985 — 1988 рр.), закінчив аспірантуру в цьому закладі.

З 1998 до 2001 року включно навчався в Академії державного управління при Президентові України; магістр державного управління.

У 1998 р. в Інституті соціології НАН України захистив дисертацію на тему "Концепції елітизму в контексті процесів демократичної трансформації", а наступного року здобув ступінь кандидата соціологічних наук.

Трудову діяльність Кучеренко почав досить рано. Під час навчання в університеті він працював оператором в НВО "Міськсистемотехніка", а також лаборантом в одному з відділів Київської філії Всесоюзного НДІ будівельних матеріалів.

Протягом 80-х та на початку 90-х років минулого століття працював стажистом-дослідником, інструктором відділу по роботі з науковою молоддю Київського міського комітету ЛКСМУ, директором комп'ютерного клубу "Київ", а також завідував відділом Київського міського центру науково-технічної творчості молоді "Прогрес".

В 1992 році очолював Українсько-німецьке спільне підприємство "WDC" в Києві. З січня 1993 — генеральний директор, а з січня 1995 до квітня 1998 року — співголова правління спільного підприємства "Інтеркас-Київ". Виступав за однойменний футзальний клуб.

Протягом року також був головою правління (за сумісництвом) столичного АТЗТ "Інтергаз", а також очолював ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат".

Верховна Рада III скликання

На парламентських виборах навесні 1998 року Олексій Кучеренко переміг на мажоритарному окрузі № 80 (Запорізька область) як позапартійний кандидат.

Нардеп входив до складу фракції "Єдність" (наприкінці каденції стала депутатською групою), а також обіймав посаду першого заступника голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

З 14 червня 2000 до 19 березня 2001 року, не припиняючи депутатські повноваження, очолював Запорізьку ОДА.

Після Верховної Ради Кучеренко повернувся в бізнес. В період з вересня 2002 до лютого 2005 року він був головою спостережної ради та президентом Холдингової компанії "АвтоКрАЗ".

До кінця 2005 року очолював Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства, а потім кілька місяців обіймав посаду першого заступника міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.

З лютого до квітня 2006 року — головний науковий працівник Інституту соціально-економічних стратегій (Київ).

Верховна Рада V і VI скликань

На парламентських виборах у квітні 2006 року Кучеренко балотувався за списком Блоку "Наша Україна" (№ 47). На момент обрання — член Політичної партії "Народний Союз Наша Україна", тимчасово безробітний.

Пройшовши до Верховної Ради V скликання, нардеп очолив підкомітет з питань житлово-комунального господарства Комітету з питань будівництва, містобудування i ЖКГ. Також він був керівником групи з міжпарламентських зв'язків з Фінляндією.

Парламент цього скликання пропрацював трохи більше як рік (до червня 2007 р.). За цей час депутат долучився до написання 16 проєктів закону і 25 разів виступив.

До Верховної Ради VI скликання Кучеренко потрапив по списку Блоку "Наша Україна — Народна Самооборона" (№ 52). На момент обрання (листопад 2007 р.) — керівник виконавчого комітету Київської обласної організації Народного Союзу "Наша Україна", член НСНУ, почесним головою якого був тодішній президент Віктор Ющенко.

Міністр з питань ЖКГ

Олексій Кучеренко встиг подати лише три законопроєкти протягом своєї третьої депутатської каденції. 18 грудня 2007 року його було призначено (за квотою "Нашої України") міністром з питань житлово-комунального господарства України в уряді Юлії Тимошенко. Наступного дня він склав з себе депутатські повноваження.

Пріоритетними для нього стали такі напрямки: демонополізація ринку ЖКП, будівництво соціального житла, незалежне регулювання комунальних тарифів, оновлення житлового фонду країни. Саме за Кучеренка в Україні великої популярності набуло створення ОСББ.

Міністерство ЖКГ Кучеренко очолював до 11 березня 2010 року. Його наступником на посаді став Олександр Попов.

Після приходу до влади Віктора Януковича Олексій Кучеренко зосередився на громадській діяльності, виступав як експерт з питань житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури.

Невдала участь у виборах

На дострокових парламентських виборах восени 2014 року ексміністр балотувався від "Блоку Петра Порошенка" як безпартійний по одномандатному виборчому округу № 216 (Київ). Він посів третє місце, набравши 23,49% або 19 109 голосів виборців. Перше місце на окрузі з результатом 24,46% посів соратник колишнього мера Києва Леоніда Черновецького Олександр Супруненко.

Згодом Кучеренко приєднався до команди колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. У 2015 році він балотувався до Київської міської ради (по округу № 14) від ВО "Батьківщина", однак не пройшов, набравши трохи понад 10% голосів виборців.

Попоре невдачу, він продовжив співпрацю з Тимошенко. У лютому 2019 року Кучеренко став її довіреною особою на виборах президента, перший тур яких відбувся 31 березня.

Верховна Рада IX скликання

На позачергових парламентських виборах у липні 2019 року Олексій Кучеренко був обраний народним депутатом від ВО "Батьківщина" (№ 18 у виборчому списку). На час виборів — фізична особа — підприємець, безпартійний.

В Раді IX скликання нардеп обіймає посаду першого заступника голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, входить до складу групи з міжпарламентських зв’язків з Грузією.

Станом на середину лютого 2022 року Кучеренко приєднався до написання понад 90 проєктів закону, подав майже 260 поправок до 10 законопроєктів (повністю враховано менше десяти), направив 16 депутатських запитів і 112 разів виступив (частіше з місця). Згідно з даними системи електронної реєстраціїї, депутат пропустив 10% пленарних засідань.

У нардепа в Раді 15 помічників, 12 з яких працюють (або працювали) на громадських засадах, а троє — на платній основі. Судячи з усього, ці троє помічників є членами однієї родини: Чорна Надія Петрівна, Чорний Микола Михайлович, Чорний Михайло Миколайович.

На місцевих виборах 2020 року Олексій Кучеренко балотувався від "Батьківщини" на посаду київського міського голови. Він посів лише четверте місце, набравши 7,87% голосів виборців. Водночас як перший номер виборчого списку Кучеренко пройшов до Київради 9-го скликання. Втім, політик залишився працювати у Верховній Раді.

Під час передвиборчої кампанії він жорстко критикував чинного мера Києва Віталія Кличка та його команду, однак зізнався, що на попередніх виборах голосував саме за нього.

З 2007 року Кучеренко очолює всеукраїнську громадську організацію "Спілка власників житла України" (СВЖУ), яка працює на захист прав власників житла, підвищення якості управління у сфері ЖКГ, створення нових ОСББ тощо.

У 2000 році він заснував та очолив Інститут соціально-економічних досліджень, а також став співголовою Всеукраїнської організації місцевого та регіонального розвитку "Міжрегіональний союз".

Нардеп має безпосереднє відношення до таких організацій, як "Асоціація споживачів послуг монополій – Антимонопольний союз", Українська спілка промисловців та підприємців з питань промисловості, Національна рада спілки лідерів місцевих та регіональних влад, Фонд підтримки регіональних ініціатив, БФ "Допомога", "Вінничани у Києві", "Тарифна мобілізація"; очолює Федерацію роботодавців Київського регіону "Київщина", а також є академіком Муніципальної академії України.

Певний час Кучеренко співпрацював з телебаченням. Так, у 2017 році на телеканалі ZIK він був ведучим щотижневої телепередачі "Злий Дім", присвяченої актуальним проблемам житлово-комунального господарства. На каналі NewsOne виходила його передача "Суб'єктивні підсумки з Олексієм Кучеренком".

Депутат є автором або співавтором книг "Державне управління: плани і проєкти економічного розвитку", "Записки губернатора", "Один рік з життя народного депутата", "В політиці, як на замінованому полі" та інш.

Оскарження "газової постанови" Кабміну

У 2016 році Кучеренко як представник Юлії Тимошенко та ГО "Тарифна мобілізація" оскаржив у суді постанову Кабінету міністрів України № 315 від 27 квітня 2016 р. Цією постановою, зокрема, встановлювався порядок формування ціни на природний газ для потреб населення.

У січні 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва визнав постанову протиправною та нечинною. За підрахунками Кучеренка, протягом 2,5 років дії цієї постанови споживачі переплатили за газ 40-50 млрд грн.

8 липня 2019 р. Шостий апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення першої інстанції.

ДТП із сином

Наприкінці березня 2021 року на проспекті Перемоги в Києві сталася масштабна аварія. Було встановлено, що молода водійка BMW вночі на високій швидкості врізалася у вантажівку комунальників. Тоді серйозно постраждали дві особи: сама водійка іномарки та її пасажир.

Згодом у ЗМІ із посиланням на "джерела в поліції" з'явилася інформація про те, що в автівці знаходився син Олексія Кучеренка. Разом з водійкою він нібито брав участь у вуличних перегонах.

За кілька днів Кучеренко оприлюднив у Facebook світлини свого постраждалого сина (у хлопця була серйозно травмована голова) і зізнався у коментарях, що той потрапив у ДТП. Також він подякував лікарям.

Жодних подробиць інциденту політик не повідомив. У соцмережах припустили, що згадана нічна аварія в столиці й та, в якій травмувався син нардепа, пов’язані.

Одіозні зв'язки

Прихід Олексія Кучеренка на посаду голови Запорізької ОДА супроводжувався скандалами. Йому закидали спроби захоплення найбільш прибуткових підприємств регіону, зокрема, "Запоріжжяобленерго", алюмінієвого комбінату, Таврійського ГЗК тощо.

У ЗМІ можна знайти згадки про тодішній зв'язок Кучеренка з такими одіозними особистостями, як Ігор Бакай (колишній голова правління НАК "Нафтогаз України", екскерівник ДУСі), Костянтин Жеваго (депутат ВРУ кількох скликань, бенефіціар банку "Фінанси та Кредит") та Олександр Волков (колишній нардеп, помічник експрезидента Леоніда Кучми).

У січні 2021 року видання Bihus.Info оприлюднило матеріал під назвою "Хто з депутатів в Раді найактивніше відстоює інтереси Ахметова і Коломойського". В розслідуванні фігурували "слуга народу" Людмила Буймістер, а також три представники фракції "Батьківщина": Михайло Волинець, Валентин Наливайченко та Олексій Кучеренко.

Погрози від "слуги" Ткаченка

У лютому 2020 році під час блокування президії та трибуни Верховної Ради член провладної фракції "Слуга народу" Максим Ткаченко, використовуючи лайку, пригрозив Олексію Кучеренку фізичною розправою. "Слузі" не сподобалося, що його та представників парламентської монобільшості назвали "малолітніми клоунами".

"" — сказав Ткаченко.

Згодом Кучеренко написав заяву до поліції через погрози Ткаченка. Водночас він пообіцяв забрати заяву, якщо його кривдник вибачиться. Різниця у віці між Ткаченком і Кучеренком становить 22 роки. Імовірно, вибачення все ж таки надійшли.

Народний депутат був одружений, має п'ятьох синів.

Колишня дружина — Варвара Кучеренко, соціолог за фахом. Сини: Олексій (2003 р.н.), Дмитро та Юрій (двійня) народилися у 2004 році; Тимофій (2008 р.н.), Володимир ().

В одному з інтерв'ю у 2014 році політик повідомив, що вже розлучений. "", — розповів він.

Батько — Юрій Євсейович Кучеренко (1934–2005 рр.), був інженером.

Мати — Валентина Борисівна Чучмарьова (1934 р. н.), колишня вчителька.

Рідний брат — Андрій Юрійович Кучеренко, є власником та бенефіціаром кількох компаній, що працюють у сфері нерухомості та будівництва. У Верховній Раді V скликання був помічником свого брата.

В кінці березня 2021 року Олексій Кучеренко подав декларацію про доходи за 2020 рік. В документі вказано, що він зареєстрований і проживає в Києві.

Об'єкти нерухомості. Нардеп володіє житловим будинком в Козині Обухівського району Київської області площею 337,9 кв. м. У 2008 році (дата набуття права) будинок оцінили у 970 000 грн.

У тому ж селі йому належать три земельні ділянки:

• площею 1530 кв. м, вартість якої не вказана,
• 1200 кв. м за 1 570 428 грн,
• 10 кв. м за 14 000 грн.

Також на нього записаний гараж у Козині площею 15 кв. м (вартість невідома).

У матері нардепа є квартира в Києві площею понад 121 кв. м. Її вартість також не вказана.

Цінне рухоме майно. Кучеренко задекларував дві пари наручних годинників: Franck Muller Watchland Sa — Genthod і Patek Philippe S.A. Ціну аксесуарів він не вказав.

На декларанта у 2020 році було записано шість автівок:

• Toyota Land Cruiser 2013 року випуску, яку Кучеренко у 2018 році придбав усього лише за 49 000 грн;
• Toyota Prado 2007 р.в., яка у серпні 2013 року обійшлася нардепу у 10 000 грн;
• Mercedes-Benz Viano 2006 р.в. вартістю станом на 2012 рік 45 000 грн;
• Nissan Leaf 2013 року (ціна не вказана);
• Daewoo Lanos 2007 року за 5000 грн;
• JAC iEV 7s 2019 року випуску за 660 000 грн; автівка придбана у травні 2020 р.

Доходи. Єдиною статтею доходів Кучеренка у 2020 році була його зарплата у Верховній Раді — 529 480 грн.

Грошові активи. Готівкою Олексій Кучеренко тримав 890 000 доларів США, ще $10 000 він позичив своєму братові Андрію.

В Ощадбанку нардеп тримав 225 963 грн, а у "ПриватБанку" — 3103 грн.

У його синів, крім наймолодшого Володимира, відкриті рахунки в Ощадбанку або в "ПриватБанку", на яких лежать незначні суми.

Фінансові зобов'язання. Для придбання легкового автомобіля у 2020 році депутат оформив кредит в АТ "Укргазбанк" на суму 324 000 грн. На кінець звітного періоду йому залишалося сплатити 144 013 грн.

Олексій Кучеренко досить активний користувач соціальних мереж, має кілька облікових записів.

Станом на середину лютого 2022 року на його сторінці в Facebook понад 7200 підписників. В Instagram за політиком слідкують понад 20 700 підписників, а в Telegram — усього лише 532.

Також у Кучеренка є канал на Youtube та персональний сайт.

Основна мова сторінок і сайту — українська.