Людмила Денісова

Народилася 6 липня 1960 року в м. Архангельськ (Росія). У 1978 році закінчила Архангельське педагогічне училище за спеціальністю "вихователь дитсадку". З 1982 по 1989 рік навчалася на юридичному факультеті Ленінградського державного університету за спеціальністю "Правознавство", а з 1993 по 1995 рік — у Таврійському інституті підприємництва та права на економічному факультеті за спеціальністю "Облік і аудит".

Одразу після закінчення педучилища й до 1989 року Людмила Денісова працювала вихователем у дитсадках, потім секретарем судового засідання, завідувачем канцелярією, консультантом Архангельського обласного суду.

Потім переїхала до Криму. З 1991 по 1993 рік працювала інспектором із кадрів, заступником начальника відділу надходження коштів і комерційної діяльності, в.о. начальника Кримського республіканського управління Пенсійного фонду України.

З 1993 до 1998 — начальник управління Пенсійного фонду України в АР Крим.

У травні 1998 року Денісову призначили міністром економіки АР Крим. Однак уже в липні її призначили міністром фінансів АР Крим, на цій посаді вона пробула до липня 2001 року. З липня 2001 року — начальник Кримського управління Державного казначейства України.

З 2003 до 2005 — голова наглядової ради ТОВ "Корпорація "Гуматекс", що спеціалізується на випуску текстилю для технологічних потреб. 

З 2005 до 2006 — голова корпорації "Гуматекс".

З серпня 2000 року по квітень 2006-го була депутаткою Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

У 2002 році балотувалась по мажоритарці по округу №8 (самовисування), але до Верховної Ради України IV скликання не пройшла.

У 2005 році Денісова вступила до партії ВО "Батьківщина".

У 2006 році пройшла у списках цієї політсили (під №115) до Верховної Ради Уктраїни V скликання, була заступником голови Комітету ВР із питань соціальної політики та праці.

18 грудня 2007 року Юлія Тимошенко з відривом у два голоси була обрана премʼєр-міністром, а другий уряд Тимошенко було сформовано між "Блоком Юлії Тимошенко" і Блоком "Наша Україна — Народна самооборона", в якому Денісова був обрана міністром праці та соціальної політики. На цій посаді вона змінила Михайла Папієва, який працював у Кабміні Віктора Януковича за квотою Партії регіонів. Втратила посаду в березні 2010-го у звʼязку з відставкою Кабміну Тимошенко після перемоги на президентських виборах Януковича.

З грудня 2012 року — народний депутат VII скликання від партії Батьківщина (№38 у списку). Глава підкомітету з питань державного соціального страхування, розвитку соціального діалогу та діяльності обʼєднань громадян сторін соціального діалогу комітету ВР з питань соціальної політики та праці. У Раді цього скликання вона мала 9 помічників, два з яких — "платні", решта працювали на громадських засадах.

З 27 лютого по 2 грудня 2014 року — міністр соціальної політики в уряді Арсенія Яценюка. На цій посаді Денісова змінила Наталію Королевську. У період її перебування міністром в уряді Яценюка були заморожені пенсії і зарплати бюджетників (при тому, що інфляція різко прискорилася через зростання комунальних тарифів і девальвацію гривні), з 1 липня 2014 року було скасовано допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Також були урізані пільги за професійною ознакою.

У 2014 році на позачергових виборах до Верховної Ради Людмила Денісова пройшла до Ради VIII скликання за партійним списком (№ 15) від "Народного фронту". Була головою Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. У Раді цього скликання, за даними руху "Чесно", Денісова відвідала 95% засідань і мала 18 помічників. За даними порталу "Слово й діло", нардеп виконала 69% своїх обіцянок.

У 2018 році Денісова склала депутатські повноваження у зв'язку з призначенням на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Колишній журналіст, а нині заступник очільника Мінінфраструктури Мустафа Найєм зазначав тоді, що Денісову призначили омбудсменом із "порушенням усіх термінів і норм Закону "Про уповноваженого Верховної Ради з прав людини", Паризьких принципів ООН".

Денісова активно займається визволенням українських політвʼязнів із РФ. Так, у 2018 році вона понад два тижні перебувала в Росії, намагаючись потрапити до журналіста Романа Сущенка, режисера Олега Сенцова та інших бранців Кремля.

Уповноважена розповідала, що в неї був дозвіл на зустріч із Сущенком від Московського міського суду, копію якого вона надіслала до СІЗО Лефортово, однак потрапити до закладу так і не змогла.

"Вийшов заступник керівника установи і повідомив, що документи повернуто у Московський міський суд. На моє запитання — це відмова? — прозвучала відповідь — їдьте до суду, там все знають. Письмову відповідь теж не надали", — писала тоді Денісова в соцмережі.

Станом на червень 2021 року, за даними омбудсмена, у Росії та на окупованих територіях у неволі перебуває 405 громадян України, серед яких 44 військовослужбовці та 30 жінок.

Також Денісова опікується порушеннями прав мешканців окремих районів Донецької та Луганської областей, окупованих Росією.

• Почесна грамота Ради міністрів Автономної Республіки Крим (2000);
• Подяка президента України (2000);
• Орден "За заслуги" III ступеня (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю.
• Улітку 2007 року Денісова зайняла 36-е місце в рейтингу журналу Фокус — "50 найвпливовіших кримчан", присвяченому регіональним елітам країни. А кілька місяців по тому "Фокус" удостоїв її 87-го місця в рейтингу "100 найвпливовіших жінок України".
• У 2015 році тодішній очільник МВС Арсен Аваков нагородив Денісову пістолетом "Форт-9" на честь її 55-річчя.

• Посаду міністра фінансів АРК залишила зі скандалом — після затримання співробітниками прокуратури за "зловживання службовим становищем". Денісовій тоді навіть довелося добу просидіти в камері. Чиновницю звинуватили в тому, що вона на незаконних підставах передала державне майно приватній фірмі. Однак справу швидко закрили. Подейкують, це сталося за прямого втручання другого президента України Леоніда Кучми.
• Денісова є фігуранткою п'яти антикорупційних розслідувань, зокрема про тендерні махінації на посаді очільниці Мінсоцполітики.

Так, за інформацією журналістів проєкту "Наші гроші", 10 січня 2013 року Міністерство соціальної політики України з дозволу голови тендерної комісії Вікторії Володимирівни Сліпенко (начальника відділу забезпечення державних закупівель Мінсоцполітики) уклало низку угод на 484 млн грн на послуги з харчування в 2013 році дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Але, як вказали журналісти, тендер був сумнівним, бо його учасники раніше постачали харчі в'язням.

Як встановило "Слідство.Інфо", деякі з компаній виконували функції посередників, не надаючи ніяких послуг, інші постачали товар неналежної якості.

Тендер на харчування дітей у Березнівському районі Рівненської області виграло донецьке ТОВ "Сінтезпродсервіс" з пропозицією на 3,5 млн грн дорожчою за пропозицію Березнівської райспоживспілки. Одразу після тендеру донеччани найняли Березнівську райспоживспілку підрядником.

Школу в селі Жукин Вишгородського району Київської області обслуговувало ТОВ "Візит". Телефони та директор цієї фірми збігались з ТОВ "Статпостач", яке було конкурентом "Візиту" на тендерах. Дирекція школи звинувачувала ТОВ "Візит" в низькій якості продуктів і високих цінах. Крім того, за інформацією журналістів, ТОВ "Візит" пов'язане з оточенням експрезидента Януковича.

27 лютого 2014 року на посаду міністра соціальної політики призначили Людмилу Денісову, яка відмовилася підписувати результати торгів, які провели за попередньої влади. За даними ЗМІ, з початку березня навчальні заклади отримували телеграми про можливе тимчасове припинення харчування дітей, які мають статус постраждалих від аварії на ЧАЕС.

Однак уже 19 травня 2014 року "Наші гроші" опублікували інформацію, що Денісова знову уклала угоду з ТОВ "Візит" на суму у 109 млн гривень.

Окрім того, журналісти неодноразово помічали, що Денісова ходить у Раду з сумочками всесвітньо відомих брендів: Givenchy, Bottega Venеta, Dior і Prada. Їхня вартість коливається від $1200 до $4100.

У 2011 році ЗМІ повідомляли, що Денісова витратила на весілля своєї дочки більше 600 тисяч доларів.

• Також Денісову, коли вона була нардепом, звинувачували в тому, що корпоративні права в компаніях вона передала доньці Олександрі Квітко.

Коли кандидат у депутати отримує посаду, то за законом він не може керувати фірмами. Свої бізнес-активи народний обранець повинен передати в управління іншим особам упродовж 30 днів після обрання на посаду. Відповідно до статті 36 "Запобігання конфлікту інтересів у звʼязку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав" закону України "Про запобігання корупції", депутатам забороняється передавати в управління підприємства та корпоративні права членам сімʼї.

Згідно з декларацією за 2020 рік, в омбудсмена є квартири в Києві та Севастополі. Прописана вона в квартирі Денісової Олени Олександрівни в окупованому Росією Сімферополі. Також у омбудсмена є низка нежитлових приміщень в окупованому Криму.

Є Денісової є гараж, але нема авто.

Також у документі вказано годинник ULYSSE NARDIN і ювелірні вироби (сережки, каблучки, намисто з перлин тощо).

Денісова має пакет акцій у ПАТ "Кримзалізобетон".

Омбудсмен вказала в декларації передачу корпоративних прав у ТОВ "Асторія-Сіті", де в неї є 12,5%, у ТОВ "Триора" (50%), у ТОВ "Севастопольмарінсервіс" (25%), у ОК "Батіліман" (25%), у ТОВ "Машинобудівний завод Автоливмаш" (12,5%), у ТОВ "Торговий дім Кримзалізобетон" (25%), у ТОВ "Будівельна компанія Кримзалізобетон" (50%).

Зарплата омбудсмена в 2020 році склала 794 667 гривень. Денісова зберігає готівкою 563 279 гривень і 42 тисячі доларів. Понад 120 тисяч гривень вона зберігає в банку.

Жодних членів родини в декларації не вказано.

У 2018 році НАЗК заявляло, що Людмила Денісова не задекларувала дохід у понад 23 мільйони гривень.

"У декларації за 2015 рік вона не задекларувала дохід у розмірі 23 840 268 гривень, отриманий від фінансової компанії, та недостовірно вказала розмір своїх внесків до статутних капіталів чотирьох товариств, який відрізняється від достовірного на суму 5 454 248 гривень", — ідеться у повідомленні.

Як зазначили у НАЗК, інформація щодо внесків так само недостовірно відображена в деклараціях посадовця за 2016 та 2017 рік.

Денісова заміжня. Чоловік Денісов Олександр Іванович 1961 року народження — директор МП "Олівʼє". У подружжя є дочки Олена 1985 р.н. і Олександра 1987 р. н. (обидві заміжні). Мати уповноваженого Анкудінова Ніна Іванівна (1934 року народження) — пенсіонерка.

Сайт Уповноваженого з прав людини

Омбудсмен активно постить у Facebook, де має понад 16 тисяч підписників. У її Telegram-каналі, станом на серпень 2021 року, підписників трохи більше — понад 18 тисяч.