Ірина Луценко
Освіта та карʼєра
Ірина Степанівна Луценко народилася в 1966 році в місті Дубно Рівненської області. Дівоче прізвище — Нарембік. Після школи вступила до Львівського політехнічного інституту, який закінчила в 1988 році за спеціальністю "Прикладна математика".
Після інституту Луценко пропрацювала три роки інженером-програмістом в "Союзучпріборе", а потім пішла працювати на держслужбу: в 1991-1994 роках працювала в Рівненському облвиконкомі провідним спеціалістом управління економіки, а потім чотири роки в Рівненському теруправлінні Антимонопольного комітету України на посаді заступника начальника відділу .
Паралельно Ірина Луценко отримала другу вищу освіту в Українській державній академії водного господарства за спеціальністю "Облік і аудит", яку закінчила в 1996 році.
У 1998 році переїхала до Києва, де шість років пропрацювала начальником відділу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
У 2004 році Ірина стала начальником відділу Головного офісу в страховій компанії "Оранта", але пропрацювала там лише рік, а потім зайнялася сімейним бізнесом.
У 2005-2008 роках Луценко була фінансовим директором ТОВ "Українські новітні телекомунікації", а в 2008-2012 роках — директором ТОВ "Бізнес центр" Лотос ", власником якого був її батько Степан Нарембік.
У 2009 році Нарембік став главою "Українських новітніх телекомунікацій", а Ірина отримала в цьому ТОВ посаду адміністративного директора (за сумісництвом), а потім, також за сумісництвом, комерційного директора.
У 2012 році Ірина Луценко вийшла з бізнесу. Свою компанію "Українські новітні телекомунікації" вона продала за 22 млн 400 тис. грн, а ТОВ "Бізнес-центр" Лотос "і ТОВ" Бел Фам" подарувала старшому синові Олександру.
У родині склався поділ: я підприємець, забезпечую нас основними доходами, а Луценко — політик, міністр... Все змінилося, коли його заарештували, і треба було захищати чоловіка, нашу сім'ю. Бізнес пішов в сторону, дітьми займалися батьки, а я присвятила всю себе цьому захистові.
Особисте життя
Чоловік Ірини Луценко — народний депутат Верховної Ради IV, VI і VIII скликань, Колишній міністр внутрішніх справ, колишній Генеральний прокурор України Юрій Луценко. Познайомилися вони під час навчання у Львівському політехнічному інституті.
Познайомилися ми в інституті. Юра був на другому курсі, я — на першому. Найгаласливішими і найпустотливішими у всьому інституті, напевно, були Луценко і його компанія. А я приїхала з районного центру — відмінниця, скромниця. Цих веселих хлопців, які жили дуже бурхливим життям, я злегка побоювалася.
Одружені з 1998 року. Відповідаючи в інтервʼю на запитання, хто в родині головний, Ірина натякала на те, що маніпулює чоловіком.
Я думаю, що Юра — голова, а я - шия. Розумієте, про що я?
У Юрія та Ірини Луценко двоє синів: Олександр і Віталій. Старший син брав участь в АТО в боях за Донецький аеропорт.
Політична карʼєра
У політику Ірина Луценко прийшла у 2012 році, після того, як режим Віктора Януковича за сфабрикованими справами посадив її чоловіка в тюрму (згодом Європейський суд з прав людини визнав арешт Юрія Луценка незаконним, а його справи політично вмотивованими, а після Євромайдану Печерський районний суд Києва скасував усі судові вироки, що були винесені проти нього і реабілітував як політичного вʼязня).
Після арешту Юрія Луценка довелося повністю вивчити справу, стати юристом і захисником, а також публічною особою, оскільки потрібно було публічно виграти справу у системи Януковича і довести, що Юрій невинний, що він є політичним в'язнем.
За протекцією Юлії Тимошенко Ірина Луценко отримала місце в списках партії "Батьківщина" на виборах до Верховної Ради (№ 18 в списку) і стала народним депутатом.
Тимошенко перша звернула увагу на мене. Вона запропонувала Юрі: "Нехай Іра озвучить твою позицію, нехай Іра виступить, нехай Іра скаже, зверни на неї увагу" і так далі. Мені була запропонована роль захисника в ширшому розумінні цього слова, ніж просто захисник чоловіка. Аж до створення якоїсь громадської організації із захисту політв'язнів.
У Раді Луценко була головою підкомітету з питань гендерної рівності Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
У 2014 році Луценко балотувалася до Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка. До виборчого списку (70-е місце в списку) Ірину, за її словами, запросив особисто пʼятий президент України. У Раді Луценко стала заступником голови фракції БПП. Працювала Главою підкомітету з міжнародно-правових питань та парламентського контролю за виконанням Україною міжнародних зобовʼязань Комітету ВРУ з міжнародних справ.
З чоловіком раджуся, коли розробляю закони, як автор, коли веду переговори з іншими фракціями, щоб переконати голосувати за реформи. Іноді просто руки опускаються, йде віра в себе. І ось тут дуже важлива підтримка чоловіка, який говорить: не здавайся, спробуй це питання вирішити ще так і так... У нього ж дуже великий політичний досвід.
Також Ірина Луценко в 2017-2019 роках була представником президента у Верховній Раді.
Я йшла до ВР за списком БПП і зайшла в парламент, як член команди Порошенка. Тому і повинна працювати на команду. Моя кандидатура розглядалася серед тих, хто міг очолити фракцію БПП. Однак я вирішила, що в цій чоловічій фракції керівником, скоріше, має бути чоловік. А я занадто емоційна, раніше рахувала до 10, щоб заспокоїтися, тепер до 40, а скоро, напевно, буду до 100... І я запропонувала на цю посаду Артура Герасимова, який працював представником президента в ВР. Так і вийшло, що він керує фракцією, а мені запропонували стати представником президента. Я погодилася. Звичайно, і по Герасимову, і на мене рішення приймали президент і вся наша команда.
На дострокових парламентських виборах 2019 року Ірина Луценко балотувалася від партії Порошенка "Європейська солідарність" (15 місце в списку) і стала народним депутатом. Але вже в листопаді 2019 року склала депутатські повноваження через проблеми зі здоровʼям.
Подала заяву про дострокове припинення депутатських повноважень. Стан здоров'я не дає мені можливості працювати в повну силу, а відлежуватися за спинами команди не звикла.
За словами Юрія Луценка, Ірина "перенесла важкі проблеми з серцем".
Місце Луценко у Верховній Раді зайняв колишній глава Інституту національної памʼяті Володимир Вʼятрович.
Скандали
У 2007 році інтернет-видання "Українська правда" звинуватило Юрія Луценка, який в той час займав пост міністра внутрішніх справ, в лобіюванні інтересів фірми "Українські новітні телекомунікації", в якій працювала його дружина Ірина. Луценко нібито сприяв тому, щоб фірма отримала доступ до грошей МВС, які витрачаються на мобільний звʼязок. Луценко заперечив свою причетність до лобіювання цієї бізнес-структури.
У жовтні 2017 Ірина Луценко потрапила в скандал у Верховній Раді. "Свободівець" Юрій Левченко протестував проти голосування закону про реінтеграцію Донбасу, після чого Луценко звернулася до депутата Олега Недави з вимогою прибрати його з президії парламенту: "Олег, винеси козла нафіг!".
У листопаді 2017 року Ірина Луценко стала переможницею десятої Всеукраїнської премії "Жінка III тисячоліття" в категорії "Рейтинг" за захист прав і рівних можливостей чоловіків і жінок, відстоювання справедливості та прав людини в усіх сферах життя ", що викликало обурення в соцмережах.
У 2018 році ЗМІ звернули увагу на серйозні зміни в зовнішності Луценко. За оцінками експертів, вона перенесла кілька пластичних операцій і зробила ліпосакцію.
У лютому 2019 року Ірина Луценко звернулася з позовом про захист честі і гідності сімʼї через висловлювання кандидата в президенти, ексміністра оборони Анатолія Гриценка. Гриценко заявив, що "війна давно б закінчилася", якби генпрокурор Юрій Луценко "не ховав сина від фронту". У відповідь генпрокурор повідомив, що його син "пішов в 2014 році на фронт добровольцем і служив солдатом другої гармати 1-го вогневого взводу 2-ої батареї 1-го гаубичного дивізіону 55 Запорізької бригади". Юрій Луценко зажадав від Гриценка вибачень, а Ірина Луценко подала позов на 2,5 млн гривень.
Сума позову буде 2,5 мільйона гривень. Це та сума, яку Анатолій Гриценко знайшов, щоб подати платіж, який приймає ЦВК у кандидатів в президенти. Якщо він знайшов як майбутній Верховний головнокомандувач (так він думає, так не думає народ України, так не думаю я як мати воїна), то програний ним у суді позов буде коштувати йому цього завдатку.
Луценко додала, що після того, як сімʼя виграє суд, кошти спрямують на потреби волонтерських організацій, "на тих воїнів, боєздатність яких при "міністерстві" Анатолія Гриценка була знищена". Після цього Гриценко вибачився перед Олександром Луценком.
Також у 2019 році Ірина Луценко переплутала матеріали доповідей під час виступу у Верховній Раді, після чого вилаялася в мікрофон : "Бл*ха-муха".
Доходи
Згідно декларації, поданої у 2020 році, за 2019 рік Ірина Луценко отримала близько 2,4 млн грн доходів.
На її рахунках в банках знаходиться 1,66 млн грн, 1882 долари США і 1 207 євро. Готівкою Ірина Луценко зберігає 140 тис. грн, 245 тис. доларів США та 60 тис. євро.
У Ірини Луценко з чоловіком є квартира в Києві площею 181 кв. м. та земельна ділянка площею 2475 кв.м. в селі Стоянка Києво-Святошинського району, на якій побудований будинок площею 859 кв.м.
Крім того, у неї в Дубно є будинок площею 203,9 кв. м. та земельна ділянка в 776 кв. м.
Також Ірина Луценко задекларувала колекцію картин сучасних українських художників періоду 2006-2011 років, жіночі сумочки Dior і Chanel, хутряне пальто і ювелірні вироби.
У Ірини Луценко є три машини: Mercedes-Benz GLS 350D, Hyundai Grand Santa Fe і Toyota Land Cruiser 200, який зараз є викраденим.
Ірина Луценко в соцмережах
Сторінка Луценко в Facebook