Галина Васильченко

Галина Іванівна Васильченко народилася 24 жовтня 1983 року у селі Корничі Самбірського району Львівської області.

Після школи вступила на факультет міжнародних відносин Львівського національного університету ім. Івана Франка, який закінчила у 2005 році. Має ступінь магістра з міжнародних економічних відносин. У 2008 році майбутня нардепка закінчила юридичний факультет Львівського нацуніверситету.

Англійську мову вивчала у Premier London College. У 2015 році навчалась у Вищій політичній школі Центру "Ейдос".

Протягом пʼяти років, з 2002 по 2007, Васильченко працювала у приватному секторі спеціалістом у сфері міжнародних економічних відносин.

До 2017 року працювала в управлінні інвестицій Львівської міської ради, спочатку головним спеціалістом, а згодом — начальником відділу.

Після повернення у приватний сектор була заступником директора одного із львівських підприємств, яке займається вторинною сировиною, зокрема брухтом.

В офіційній біографії Галини Васильченко зазначається, що протягом 2014 — 2019 рр. вона реалізувала низку програм у Львівській бізнес-школі Українського католицького університету та в Інституті лідерства та управління УКУ.

У цей самий період Васильченко була членкинею двох громадських організацій: "Кращий Сихів" та "Інститут міжнародних економічних досліджень". Є авторкою двох проєктів-переможців Громадського бюджету Львова (2016 і 2018 років), а також практичного посібника "Як започаткувати власну справу" (2017 рік).

У 2015 році від Української Галицької партії (УГП) балотувалася до Львівської міської ради 7-го скликання, однак не пройшла.

З 2017 по 2019 рр. очолювала Економічну експертну групу Української Галицької партії, розробила кілька проєктів та ініціатив у бюджетно-фінансовій, податковій, транспортній, енергетичний та в інших сферах.

Протягом 2018 — 2019 рр. була головою міської організації УГП у Львові.

На позачергових парламентських виборах 2019 року Галина Васильченко перемогла на одномандатному окрузі №118 (частини Личаківського та Шевченківського районів Львова, Пустомитівський район). За неї проголосували 31,61% або 28 543 виборці. Субʼєкт висування — політична партія "Голос". На момент обрання — заступник директора ПП "Корбіз", безпартійна. Дата набуття депутатських повноважень — 29 серпня.

Васильченко балотувалася в окрузі, де їй протистояв скандальний самовисуванець Богдан Дубневич. У 2012 році Дубневич переміг на окрузі №118 і пройшов до Ради VIII скликання.

У Верховній Раді IX скликання Васильченко увійшла до складу Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Також вона є членом кількох груп з міжпарламентських зв'язків, зокрема із Фінляндією, США, Канадою та Австралією.

Станом на кінець липня 2021 року нардепка долучилася до написання понад 150 законопроєктів, подала понад 300 поправок, направила 20 депутатських запитів і майже 100 разів виступила в Раді.

В парламенті Васильченко опікується ФОПами. Зокрема, 16 січня 2020 року було прийнято її поправку, яка передбачає підвищення лімітів для ФОПів І-ІІІ групи до 1 млн, 5 млн, 7 млн ​​грн відповідно. Також вона була одним з лобістів ліквідування подвійної сплати ЄСВ ФОПами-сумісниками.

За даними аналітичного порталу "Слово і Діло" Васильченко виконала 29% своїх передвиборчих обіцянок.

Нардепка має шістьох помічників: троє працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, ще троє — на громадських засадах.

"Війна" з Дубневичем

Шлях Галини Васильченко до Верховної Ради був досить складним, адже її головним опонентом був добре відомий на Львівщині політик і бізнесмен Богдан Дубневич.

22 липня 2019 року тодішній лідер партії "Голос" Святослав Вакарчук на спеціальному брифінгу заявив про масштабні фальсифікації під час голосування і підрахунку голосів на окрузі №118. У порушеннях він звинуватив саме Дубневича. Примітно, що всі екзит-поли та опитування показували впевнену перемогу Васильченко (з перевагою щонайменше 10%), однак офіційні дані, які почали зʼявлятися на сайті Центральної виборчої комісії, помітно відрізнялися від тих цифр.

Підозри у фальсифікаціях посилилися після того, як ЦВК оприлюднила перші результати підрахунку голосів, згідно із якими Дубневич лідирував з великим відривом.

Пізно ввечері 22 липня Богдан Дубневич все ж таки визнав поразку. Разом з тим кінцеві результати підрахунку голосів значно відрізнялися від тих, які демонстрували опитування: різниця між кандидатами становила менше 2%.

Звинувачення у "гречкосійстві"

В матеріалі від 3 березня 2021 року рух ЧЕСНО звинуватив Галину Васильченко у тому, що у грудні 2020 року вона "піарилась на залученні бюджетних коштів на округ, гречкосіяла". Також, за даними спостерігачів, нардепка агітувала за кандидатів Української Галицької партії, шість разів згадуючи цю партію.

Розкол у "Голосі"

На засіданні Верховної Ради 15 червня 2021 року народні депутати внесли до порядку денного законопроєкти №№ 5554 і 5554-1 про скасування обовʼязкової української мови на телебаченні. Це стало можливим завдяки голосуванню деяких представників фракції "Голос". Ситуація загострила конфлікт всередині політичної сили. Васильченко була відсутня на тому засіданні.

Наступного дня стало відомо, що фракція "Голос", яка складається з 20 нардепів, "розкололася" навпіл: 10 народних обранців заявили про створення обʼєднання "Справедливість". Депутати також звинуватили керівників партії та фракції "Голосу" Кіру Рудик та Ярослава Железняка в тому, що вони "використовують політсилу для самопіару" та "підігрують владі".

Галина Васильченко також увійшла до складу новоствореного обʼєднання.

Звільнення Степанова

Васильченко була одним з найактивніших противників міністра охорони здоровʼя Максима Степанова і вимагала його звільнення.

Коли ж Рада відправила його у відставку, депутатка написала у себе в Facebook: "Степанова таки звільнили, попри весь його спротив та використання брудних методів. Дякую кожному депутату, хто проголосував "за"".

Галина Васильченко заміжня, має двох дітей.

Чоловік: Сергій Валерійович Васильченко, приватний підприємець. Раніше був помічником-консультантом народної депутатки від "Голосу" Наталії Піпи.

Дочка: Вероніка Сергіївна Васильченко. Син: Олександр Сергійович Васильченко.

Батько: Пацула Іван Іванович, бізнесмен. Інформації про матір у відкритих джерелах знайти не вдалося.

За словами нардепки, вони з чоловіком та дітьми дуже люблять мандрувати і вже відвідали понад 20 країн світу, у тому числі екзотичні.

У кількох інтервʼю Васильченко згадувала, що разом із сестрою брала участь у Помаранчевій революції (2004-2005 рр.) у Києві. Імʼя сестри вона не називала.

Електронну декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік Васильченко подала 28 березня 2021 року. В ній вказано, що вона зареєстрована в селі Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області, однак проживає у Львові.

Обʼєкти нерухомості. У власності нардепки дві квартири у Львові площею 126,4 і 73,1 кв. м (вартість меншого житла оцінюється у 690 000 грн, іншого — не вказана) і гараж у Львові (15,6 кв. м, вартість не вказана). Також вона має право на користування житловим будинком площею 276,9 кв. м. Будинок розташований у селі Пасіки-Зубрицькі і належить батькові декларантки. Його вартість на дату набуття права оцінювалася у 458 716 грн.

У Києві Васильченко орендує дві квартири площею 56 і 48,7 кв. м.

Чоловік депутатки має дві квартири у місті Мостиська Львівської області (52,4 і 40,4 кв. м), чотири квартири у Львові (68,3, 37,9, 70,4 і 69,9 кв. м). В декларації нардепки вказана вартість лише кількох обʼєктів нерухомості, які належать її чоловікові. Загалом ця сума становить понад 3,2 млн грн.

Також Сергій Васильченко володіє кількома земельними ділянками у місті Мостиська й ще по одній у селі Пасіки-Зубрицькі (993 кв. м) і селі Вишків Долинського району Івано-Франківської області (2060 кв. м). У нього є торговий кіоск у Мостиській і комірка у Львові.

Крім цього, чоловік будує житловий будинок в Мостиській.

Транспортні засоби. Нардепка володіє автівкою Toyota RAV4 2016 року випуску, яка коштувала 639 124 грн.

Її чоловік користується двома машинами: власною Suzuki Grand Vitara 2006 року випуску (вартість не вказана) й Volkswagen TOUAREG 2016 року за 627 900 грн, яким володіє Орислава Кирилівна Васильченко.

Доходи. Протягом року роботи у Верховній Раді Галина Васильченко заробила 499 124 грн. Також вона отримала 504 480 грн як відшкодування витрат, повʼязаних з виконанням депутатських повноважень, 90 000 грн на компенсацію вартості проїзду територією України і 237 900 на оренду житла в Києві.

У 2020 році нардепка отримала 12 600 грн як виплату заборгованості по заробітній платі за I квартал 2018 року на ПП "Корбіз".

Дохід від підприємницької діяльності Сергія Васильченка склав 990 650 грн. Ще 8 232 грн він отримав за відчуження нерухомого майна, а також 3 227 як кешбек в АТ "Універсал Банк".

Грошові активи. Готівкою нардепка зберігає 20 000 грн і 17 000 доларів США. Також у неї є кілька банківських рахунків. Найбільший з них — 20 494 грн в АТ "Державний ощадний банк України".

В декларації вказано, що ПП "Корбіз" заборгував нардепці 31 800 грн за 2018 рік і 8 289 грн за 2019 рік. Примітно, що засновником цього підприємства є Іван Пацула, тобто батько декларантки.

Чоловік Галини Васильченко зберігає готівкою 52 000 дол. США, 15 000 грн і тисячу євро.

Галина Васильченко дуже активна в соцмережах. У неї є дві сторінки у Facebook: робоча й особиста. Станом на кінець липня 2021 року на першу підписано 8060 користувачів (ще 7595 поставили позначку "Подобається"), а на другу — майже 1650.

Також нардепка має сторінку в Instagram із 1520 підписниками і веде Telegram-канал "Економіка та Політика", на який підписано понад 500 читачів.