Галина Третьякова
Дитинство, освіта
Народилася 21 січня 1963 року в Новокубанці Цілиноградської області Казахської Радянської Соціалістичної Республіки (сучасна Акмолинська область Казахстану).
Після закінчення середньої школи переїхала до Харкова. У 1986 році закінчила Харківський авіаційний інститут (ХАІ, нині — Національний аерокосмічний університет ім. М. Жуковського "Харківський авіаційний інститут"), отримавши кваліфікацію "інженер-механік авіаційних двигунів".
Випускниця Міжнародного центру (інституту) ринкових відносин та підприємництва, магістр фінансів (нині "Київський університет ринкових відносин", КОРО).
Також закінчила Інститут міжнародних відносин КНУ імені Т.Г. Шевченка.
Трудова діяльність
Після закінчення авіаційного інституту в 1986 році Третьякова влаштувалася інженером-технологом у Харківську військову частину № 55484.
Працювала директором малого підприємства при Харківському бронетанковому заводі.
З 1991 по 1999 рік — директорка зі страхової справи Української акціонерно-страхової компанії "АСКА", директорка київської філії і перший заступник гендиректора.
З 1996 року — перший віцепрезидент, член правління Ліги страхових організацій України.
З 1999 року — голова правління Української акціонерно-страхової компанії "АСКА-життя".
З 2006 по 2009 рік Третьякова була генеральним директором страхової компанії з російським капіталом "ПРОСТО-страхування. Життя і пенсія". Компанія закрилася в 2012 році через ризиковані страхові операції зі львівським виробником електроламп "Іскра".
У 2009-2010 роках була членом Комісії-директором департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг.
Працювала в складі Цільової команди по впровадженню реформ (ЦКР) Національної ради з реформи фінансового сектора.
У 2015-2017 роках була членом правління Пенсійного Фонду України та головою Громадської ради при ПФУ.
З 2010 по 2019 рік — гендиректорка Української федерації страхування.
Громадсько-політична діяльність
У 2015-2019 роках Галина Третьякова входила до складу Громадських рад при Міністерстві соцполітики, Міністерстві охорони здоровʼя, Міністерстві фінансів і Міністерстві доходів і зборів.
З 2017 року була експертом групи "Реформа фінансового сектора та пенсійної системи" у Громадській платформі "Реанімаційний пакет реформ" — коаліції 65 провідних неурядових організацій та експертів усієї України, яка виконує функції координаційного центру з розробки і реалізації ключових реформ у країні.
Того ж року Галина Третьякова стала співзасновником і керівником "Інституту цивільних свобод" (Civil liberties, ЄДРПОУ 41615695) — неурядової громадської організації, яка позиціонує себе як об'єднання девʼятьох експертів заради створення механізмів захисту соціально-економічних прав, похідних від права на гідне життя.
На дочасних парламентських виборах 2019 року пройшла до Ради за списками партії "Слуга народу" (№54). Голова комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. З 10 вересня 2019 року — член парламентського міжфракційного обʼєднання "Рівні можливості", з 13 вересня 2019 року — "Українці в світі", з 17 жовтня 2019 року — "Країна доступна для всіх".
Галина Третьякова відома як прихильниця накопичувальної пенсійної системи — виключно на індивідуальні рахунки фізичних осіб. Також вона адепт підвищення пенсійного віку при збереженні співвідношення пенсії та зарплати на рівні не нижче 60%. Третьякова пропонує залишити Пенсійному фонду лише пенсії за віком. Все інше повинно бути витратами Мінфіну і фондів соціального забезпечення.
Виступала за скасування перенесення робочих днів у звʼязку із святами. У пояснювальній записці до поданого нею законопроєкту зазначалось, що перенесення робочих днів призводить до 6-денного робочого тижня, іноді — два рази на місяць, що є порушенням законодавчих вимог до мінімального часу відпочинку працівника, який не може бути знижений. Депутатка зазначила, що надмірна кількість переносів робочих днів негативно впливає на продуктивність праці, мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами і в цілому формує негативну репутацію бізнес-потенціалу України в світі. Крім того, в країнах Європейського Союзу практики перенесення робочих днів немає. Цей законопроєкт Третьякова подавала ще в січні 2021 року, однак станом на квітень 2021-го документ все ще перебуває на опрацюванні в комітеті.
Скандали
- 3 грудня 2019 року, в Міжнародний день людей з інвалідністю, Галина Третьякова під час виступу з трибуни ВР назвала цей день "святом", після чого спікер Ради Дмитро Разумков був змушений її поправити.
- 12 грудня 2019 року, під час обговорення законопроєкту "Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО", вела переписку з чоловіком про "секс на новому матраці".
- 2 січня 2020 року в одному з інтервʼю заявила, що пенсіонери на окупованих Росією територіях мають право на дві пенсії.
- 24 червня 2020 року заявила, що вважає дітей, що народилися в малозабезпечених сімʼях, дітьми "дуже низької якості", і навела приклад Сінгапуру, де була практика стерилізації "малоосвічених" жінок.
Коли ми демографічно надаємо такі кошти (соціальні виплати, - "ДС"), які використовуються сім'єю, і народження дитини відбувається не для того, щоб надати їй освіту і рівні права, а народжують дитину, щоб отримати матеріальну допомогу, то ми, скажу різко, отримуємо дітей низької якості. Це призводить до того, що вони сідають на публічні кошти
- У липні 2020 року Третьякова заявила, що Україні необхідно легалізувати секс-індустрію, щоб задіяні люди платили податки і були захищені державою, а також визнати одностатеві шлюби.
- 20 жовтня 2020 року нардеп відзначилася дивною поведінкою — вона дуже енергійно підтримувала президента Володимира Зеленського під час його послання до Верховної Ради, киваючи головою.
- У листопаді 2020 року депутатка засумнівалася у тому, що ФОПи сплачують податки.
Має бути залізне правило. Ти сплатив податки – держава тобі допомагає. Навіть якщо це Німеччина…, то вона допомагає лише тим, хто сплатив [податки]. І при чому… самозайняті особи в Німеччині, вони, наприклад, сплатили 9 тисяч євро податків на рік – отримали 5 чи 6. Навіть не стовідсотково сплачений розмір податків вони отримують. Я хочу подивитися на ФОП, який сплатив податків на рік вісім тисяч гривень. Хочу подивитися, чесно
Родина
21 вересня 2019 року вийшла заміж за Сергія Попова, колегу по громадській організації "Інститут цивільних свобод". Про першого чоловіка Третьякової нічого не відомо, але в депутатки є двоє синів і дві доньки.
Декларація
Третьякова живе в квартирі чоловіка в Києві площею 87,7 кв. м. При цьому в неї є власна квартира в столиці площею 56,1 кв. м. У чоловіка депутатки, Сергія Попова, є дві земельні ділянки площею по 2500 кв. м. кожна у Макарівському районі Київської області. Третьякова інвестує в будівництво квартири в багатоповерховому житловому будинку в Києві площею 100,3 кв. м.
У депутатки є два авто CITROEN 2009 та 2016 року випуску.
У декларації за 2020 рік Третьякова вказала наявність у неї 160 інвестиційних сертифікатів у ТОВ "КУА'ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КАПІТАЛ УКРАЇНА".
Її зарплата в Раді за минулий рік склала 510 337 гривень. Вона зберігає готівкою $5 тис і 25 тисяч гривень. У банку депутатка тримає 445 091 гривню і 1867 євро. Її чоловік має на рахунках у банку 118 934 гривні. Готівкою в нього є 150 тисяч гривень і $30 тисяч.
На початку квітня 2021 року Третьякова додекларувала дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у ТОВ "КУА'ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КАПІТАЛ УКРАЇНА" у розмірі 889 519 гривень.