Денис Силантьєв
Місце народження, освіта
Денис Олегович Силантьєв народився 3 жовтня 1976 року в Запоріжжі. Спортом почав займатися з шести років, був вихованцем Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву "Спартак-ЗІГМУ", а також Школи вищої спортивної майстерності.
У 1998 році закінчив Запорізький національний університет. У 2001 році у тому ж виші захистив кандидатську дисертацію на тему "Корекція фізичного розвитку слабозорих дітей засобами плавання".
Спортивні досягнення
Денис Силантьєв має визначні спортивні досягнення. У 1995 році він став срібним призером Чемпіонату Європи з плавання, а у 1998-му — першим в історії незалежної України чемпіоном світу. Є чотириразовим володарем Кубку світу з плавання в стилі батерфляй (з 1996 до 1999 року включно), переможцем Універсіади 1997 року, срібним призером Олімпійських ігор-2000 в Сіднеї (заплив на 200 метрів стилем "батерфляй").
Силантьєв — багаторазовий чемпіон України. Спортсмен встановив 37 національних рекордів. Зокрема, у 2002 році він подолав дистанцію 200 метрів батерфляєм за 1 хв. 55,42 сек. Цей результат було перевершено лише у 2019 році.
У 2004 році ніс державний прапор на Олімпіаді в Афінах. У тому ж році здобув "золото" на Чемпіонаті Європи в Мадриді (200 м батерфляєм). Загалом взяв участь на чотирьох Олімпіадах: 1996 (шосте місце), 2000 ("срібло"), 2004, 2008 років.
Офіційне завершення спортивної кар'єри відбулося 24 березня 2009 року в олімпійському басейні "Акварена" в Харкові. Разом із Силантьєвим з водною доріжкою попрощалася й чотирикратна олімпійська чемпіонка Яка Клочкова.
Громадська діяльність
У 2008 році Силантьєв відкрив "Фонд підтримки молодіжного та олімпійського плавання", який виступав за відкриття "Клубу дитячого плавання". Протягом кількох років йому вдалося відкрити подібні клуби в десяти містах України. Навчання в цих закладах для дітей безкоштовне.
У 2012 році колишній спортсмен виступив співавтором книги "Плавання в школі", а також видав власну книгу "Записки нормального українця".
Політична кар'єра
Перші серйозні кроки в політиці Денис Силантьєв зробив у 2012 році, коли як самовисуванець балотувався до Верховної Ради на ОВО №217 (частина Оболонського району Києва). Перемогу на окрузі тоді одержав представник ВО "Батьківщина" Олександр Бригинець, а Силантьєв посів четверте місце, набравши 5,18% або 5 559 голосів виборців.
У 2014 році на громадських засадах став помічником нардепа-самовисуванця Руслана Бадаєва, який пройшов до Ради VII скликання, перемігши у грудні 2013 року на повторних виборах в ОВО №94 (Обухів, Київська область). На момент обрання Бадаєв був головою наглядової ради ТОВ "Гадячсир" і членом Партії регіонів. 16 січня 2014 р. він голосував за т.зв. "диктаторські закони", а після Революції гідності приєднався до депутатської групи "Суверенна європейська Україна".
Верховна Рада VIII скликання
На позачергових парламентських виборах восени 2014 року Денис Силантьєв був обраний народним депутатом. Суб'єкт висування — Радикальна партія Олега Ляшка (№12 у виборчому списку), дата набуття депутатських повноважень — 27 листопада. На момент обрання був директором Центру навчання плаванню, безпартійний.
У парламенті нардеп очолив підкомітет з питань фізичної культури та спорту Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Також він увійшов до складу ТСК з питань проведення технічної експертизи будівельних робіт та перевірки ефективності використання бюджетних коштів при будівництві мостових переходів через річку Дніпро в Запоріжжі. Був одним з керівників міжфракційних депутатських об'єднань "Депутатський контроль" і "Здорова нація".
Протягом депутатської каденції (до липня 2019 року) Силантьєв став співавтором понад 110 проєктів закону, подав 44 поправки, направив 24 депутатські запити і зробив 67 виступів (маже всі з трибуни ВР).
Пропозиції я отримував не тільки від "Радикальної партії", але важливим критерієм мого вибору стало саме вміння досягати цілей [...] Олег Ляшко якраз один з тих, хто вміє добиватися того, щоб хороший закон не тільки виставили на голосування, але ще й взяли його. Він вміє переконувати людей, вміє впливати на людей. Якщо проаналізувати роботу, нашої фракції, то ми бачимо, наскільки якісно відрізняються наші закони від законопроєктів інших партій.
За даними порталу "Слово і Діло", парламентар виконав 37% свої передвиборчих обіцянок.
На місцевих виборах 2020 року Силантьєв балотувався від партії "За майбутнє" (№6 у списку) до Київради 9-го скликання. Політсила не змогла подолати 5-відсотковий бар'єр.
Компромат і скандали
"Бідна" декларація. У 2012 році журналісти звернули увагу на декларацію Силантьєва про доходи. В ній, зокрема, було вказано, що його річний дохід склав 17 000 грн. Разом з тим, за даними ЗМІ, він та його родина витратили понад мільйон гривень на рухоме і нерухоме майно.
Полеміка з Табачником. У серпні 2012 року Силантьєв розпочав заочну полеміку з тодішнім міністром освіти і науки Дмитром Табачником, критикуючи скасування оцінок з фізкультури в школах. Спортсмен припустив, що таким чином українська влада "хоче приховати реальні дані щодо рівня фізичної підготовленості дітей, замість того, щоб бити на сполох та рятувати ситуацію".
Басейн "Юність". У 2016 році до тодішнього голови Верховної Ради Володимира Гройсмана надійшло кілька скарг на Дениса Силантьєва від плавців і керівництва Федерації плавання України. Нардепа-"радикала" звинуватили у тому, що він нібито намагається повернути в басейн "Юність" (Запоріжжя) звільненого раніше директора Олега Гатченка. Федерація також звинуватила Силантьєва у тиску.
Сам народний обранець всі звинувачення на свою адресу відкинув.
"Вітчизняна" війна. Денис Силантьєв потрапив до санкційного списку, запровадженого Росією 1 листопада 2018 року. Попри це, він є парафіянином УПЦ Московського патріархату (Російська православна церква в Україні), періодично публікує дописи про російських знаменитостей (наприклад, про померлого у липні 2021 року Петра Мамонова) та виступає виключно російською мовою.
У травні 2020 року він закликав приєднатися до поетичного флешмобу, присвяченому Дню перемоги (9 травня). Німецько-радянську війну він називав "Вітчизняною війною".
У 2021 році він повторив свої тези щодо тієї війни:
Особисте життя і родина
Батько — Олег Володимирович Силантьєв, викладач політології в Запорізькому будівельному технікумі. Про матір видатного спортсмена і колишнього нардепа інформації у відкритих джерелах немає.
Коли мені було 6 років, батьки розлучилися, але зберегли добрі стосунки. Мама ще продовжувала свою освіту, тому частіше моїм вихованням займалися бабусі й дідусі. Років чотири на тренування мене водила бабуся Женя.
Дружина — Інна Василівна, бізнесвумен, має власний благодійний фонд. Пара побралася 6 вересня 2002 року. Від попереднього шлюбу жінка має сина Романа, у нього є дочка Віра. Спільних дітей у Силантьєвих немає.
У червні 2018 року дружина політика повідомила про загибель свого брата (ймовірно, двоюрідного) Євгена Побела. Він був лікарем, працював у Запоріжжі.
Майновий стан і доходи
Електронну декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік Силантьєв подав у серпні 2020 року. На той час він перебував у статусі "тимчасово безробітного". Декларант зареєстрований і проживає в Києві.
Об'єкти нерухомості. Згідно із документом, власного житла колишній спортсмен та екснардеп не має. Земельна ділянка площею 2450 кв. м в селі Іванків Бориспільського району Київської області й квартира 71,4 кв. м в столиці записані на його дружину. Вартість квартири оцінена у 278 212 грн.
Транспортні засоби. Власним автотранспортом Силантьєв нібито також не володіє. Його дружина їздить на Mersedes-benz E220 CDI 2014 року випуску за 350 750 грн.
Доходи. У Верховній Раді за 2019 рік колишній парламентар заробив 496 133 грн, ще 304 262 він отримав як відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень.
Президентська довічна стипендія (як олімпійському призеру) склала 82 821 грн, а пенсія — 30 135 грн.
Грошові активи. У 2019 р. Силантьєв зберігав готівкою 4 089 000 грн і 164 000 доларів США.
Доходи та грошові активи Інни Силантьєвої в цій декларації не вказані, так само як і в попередніх. Сама вона не є суб'єктом декларування.
Нагороди і визнання
Силантьєв має звання заслуженого майстра спорту. Нагороджений орденами "За заслуги" ІІІ та ІІ ступенів, у 1997 і 2000 роках відповідно.
У листопаді 2002 р. отримав Почесну грамоту Кабінету міністрів України.
З подачі журналістів за плавцем закріпилося прізвисько "Містер Батерфляй".
Медійна активність
Денис Силантьєв досить активний у медійному просторі. Він має два облікові записи у Facebook (обидва — російськомовні). Станом на кінець жовтня 2021 року на особисту сторінку екснардепа підписано понад 10 500 користувачів, кількість друзів на ній прихована. Ще одна сторінка Силантьєва у FB, на якій присутня анкета для користувачів, має 6900 підписників.
В Telegram легендарного спортсмена читають 150 підписників.
Денис та Інна Силантьєви є частими гостями на телеканалі "Перший незалежний", який став "наступником" заблокованих "каналів Медведчука" ZIK, NewsOne, "112 Україна". Вони коментують соціально-економічні, політичні та суспільно-культурні події в Україні та світі.
Нерідко Силантьєв з'являється на ефірах телеканалів "НАШ", якому закидають розповсюдження російської та антиукраїнської пропаганди, "Прямий", "Україна" тощо.
Останнім часом екснардеп особливу увагу приділяє темі ціни на газ, комунальним тарифам, а також критикує діяльність чинної влади.