Андрій Загороднюк

Андрій Павлович Загороднюк народився 5 грудня 1976 року в Києві. Середню освіту отримав у школі № 115 в Солом'янському районі столиці.

За офіційними даними має дві вищі освіти: диплом з відзнакою Оксфордського університету за спеціальністю "фінанси" та диплом правознавця Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Крім того, Загороднюк є випускником "Аспен Інституту Київ".

У 2005 році майбутній міністр заснував та очолив ТОВ "Діскавері — бурове обладнання (Україна)" (Discovery Drilling Equipment). Компанія займається проєктуванням, виготовленням та сервісним обслуговуванням бурових установок та є дочірнім підрозділом лондонського підприємства Discovery Industrial Services Ltd. До 2019 року Загороднюк також був членом правління української компанії.

Свій бізнес Загороднюк почав з того, що разом із партнерами викупив завод з виробництва бурових установок "Металіст" у Стрию Львівської області. Після оновлення кадрів, інвестування (за деякими даними, йдеться про $20 млн) і залучення десятків західних фахівців нові власники вивели підприємство на такий рівень, що його бурові установки почала купувати всесвітньо відома компанія British Petroleum.

За даними ресурсу pep.org.ua, Андрій Загороднюк був бенефіціарним власником майже десяти компаній, у тому числі ПрАТ "Стрий Інжиніринг", Фінансова агенція "Гелвекс", Діскавері Дріллінг Еквипмент (Еуропе) Лімітед (Кіпр) тощо.

Майже з самого початку збройної агресії Росії Загороднюк став волонтером української армії. Очолюване ним підприємство почало поставляти військовослужбовцям ЗСУ печі "буржуйки", металеві сітки для бронетранспортерів та автомобілі швидкої допомоги, перероблені з броньованих інкасаторських машин. Також він активно займався впровадженням електронних закупівель за системою ProZorro.

У 2015 році став главою проєктного Офісу реформ Міністерства оборони України, який було створено для координації змін в оборонному відомстві із залученням бізнесу, громадськості та волонтерів. На цій посаді перебував до кінця 2017 року.

На початку 2019 року Загороднюк заявив, що не хоче й не збирається переходити на державну службу та має намір продовжити займатися бізнесом. Утім, вже 5 липня того ж року його було призначено позаштатним радником президента Володимира Зеленського, а 9 липня — членом Наглядової ради Державного концерну "Укроборонпром".

29 серпня 2019 року Верховна Рада 314 голосами підтримала кандидатуру Андрія Загороднюка на посаду міністра оборони України.

Новий очільник Міноборони раніше не мав жодного відношення до військової справи, однак і не приховував цього.

"", — заявляв він.

Голова Міноборони також анонсував перехід ЗСУ на стандарти НАТО, зокрема у частині, що стосується харчування.

На початку листопада 2019 р. Загороднюк назвав своєю "персональною метою" скасування призову в армію. Разом з тим він визнав, що це ".

У січні 2020 року міністр заявив, що розведення військ по всій лінії розмежування на Донбасі "може призвести до замороження конфлікту". У лютому він підкреслив, що конфлікт на Донбасі може зупинити тільки політична воля Росії, "".

Наприкінці лютого 2020 року у ЗМІ з'явилися чутки про можливе звільнення Андрія Загороднюка з посади міністра. Тоді називали дві основні причини: переформатування Уряду Олексія Гончарука та невиконання положень держоборонзамовлення.

4 березня Верховна Рада проголосувала за відставку Гончарука з посади прем'єр-міністра, це потягнуло за собою відставку всього уряду. Того ж дня парламент призначив генерал-лейтенанта у відставці Андрія Тарана міністром оборони України. Відповідне рішення підтримали 285 народних депутатів. За даними ЗМІ, на кандидатурі Тарана наполягав голова Офісу президента Андрій Єрмак.

За тиждень після свого звільнення колишній міністр різко висловився щодо ініціативи про створення Консультативної ради з представниками ОРДЛО.

Наприкінці квітня Загороднюк в одному з інтерв'ю сказав, що перед звільненням з посади міністра мав розмову з президентом, однак її зміст передати відмовився. Він зауважив, що його відставка була "політичним рішенням", адже глава держави нібито не мав претензій щодо його роботи.

Також ексміністр сказав, що його робота була спрямована на радикальні зміни в Міноборони, "".

Станом на кінець 2021 року Андрій Загороднюк є головою правління Центру оборонних стратегій.

Заборгованість перед бюджетом

Колишній очільник Міноборони є засновником і бенефіціарним власником у чотирьох компаніях. Три з них розташовані в місті Стрий Львівської області: "Стрий-Інжиніринг", "Діскавері — Завод бурового Обладнання" і "Діскавері — бурове обладнання (Україна)".

За даними відкритих джерел, принаймні дві компанії мають величезні борги перед держбюджетом. Так, податковий борг "Діскавері — Завод бурового обладнання" станом на 01.12.2021 становив 5 383 066,93 грн, а ПрАТ "Стрий-Інжиніринг" — 467 720,61 грн.

Торгівля з агресором

Свого часу Загороднюку дорікали через те, що його компанія Discovery Drilling Equipment продавала бурові установки Російській Федерації вже після початку військової агресії. При цьому подробиць про те, які проєкти компанії були реалізовані в РФ, немає.

Андрій Загороднюк одружений, має сина.

Дружина — Аліна Валеріївна Свідерська, підприємниця, членкиня політичної партії "Голос". Жінка народилася 25 лютого 1989 року в Києві. Вищу освіту здобула в Києво-Могилянській академії, правознавець. Також закінчила магістратуру в Кембриджі. У 2015 році була радницею тодішнього міністра економічного розвитку Айвараса Абромавичуса.

У 2019 р. Свідерська балотувалася до Верховної Ради від "Голосу" (№ 19 у партійному списку), однак не пройшла. Після того, як влітку 2020 р. лідер партії Святослав Вакарчук відмовився від мандата, ЦВК зареєструвала Свідерську народним депутатом. Утім, жінка так і не надала документи до Комісії, і нардепом став № 20 у списку "Голосу" Андрій Шараськін.

"", — повідомили тоді у партії.

Син — Олексій Андрійович Загороднюк. Інформації про нього у відкритих джерелах немає.

Батько — Павло Олексійович Загороднюк. У 1991 р. став керівником, а згодом і власником концерну Nadra Group. Загороднюк-старший є керівником кількох компаній, пов'язаних з геологією та енергетикою. Також він входить до складу наглядової ради ПАТ "Укрнафти".

Деякі джерела пов'язують успіхи Андрія Загороднюка в бізнесі з досвідом та впливом його батька. Сам він себе іноді називає "нафтовиком в третьому поколінні".

Електронну декларацію (після звільнення) про доходи за 2020 рік колишній міністр подав на початку квітня 2021 року, однак 7 листопада він оприлюднив виправлену декларацію. В документі вказано, що він зареєстрований і проживає в Києві.

Загороднюк з 31 грудня 2018 року володіє земельною ділянкою в столиці площею 1000 кв. м. Її вартість оцінена у 1 311 000 грн.

Така сама ділянка землі, але з 29 грудня 2017 року, записана на сина декларанта Олексія.

Зареєстрований ексголова Міноборони в київській квартирі своєї дружини площею 59,6 кв. м. В листопаді житло коштувало 724 227 грн. Крім того, Аліна Свідерська має квартиру (78,9 кв. м) в Запоріжжі за 633 705 тис. грн.

Об'єкти незавершеного будівництва

На Андрія Загороднюка записано кілька недобудованих об'єктів в Києві:

• житловий будинок 356,6 кв. м;
• гараж 59 кв. м;
• навіс 5,5 кв. м;
• прибудова 17,2 кв. м.

Також він задекларував колекцію картин і колекцію старовинних карт. Додаткової інформації, у тому числі вартості цього майна, він не уточнив.

Транспортні засоби

У власності Загороднюка є автомобіль Toyota Land Cruiser 2010 року випуску за 520 000 грн.

У його дружини — Kia Sportage 2011 року за 280 000 грн.

Доходи

Зарплата Загороднюка в Міноборони за кілька місяців 2020 року склала 111 845 грн.

Аліна Свідерська заробила на основному місці роботи, в ТОВ "Скатек Солар Солюшнз Юкрейн", 2 255 997 грн. Вона є керівником компанії, основний вид діяльності якої — "інженерні дослідження та надання технічних консультацій у цій галузі".

Грошові активи

Готівкою декларант тримає 180 000 доларів США та 80 000 євро. У його дружини — 175 000 євро.

На кількох банківських рахунках ексміністр зберігає трохи менше як 27 000 грн і 4522 євро.

Аліна Свідерська тримає в кількох банках 704 600 грн, 9000 дол. США і 2008 євро.

Фінансові зобов'язання

У січні 2013 року Андрій Загороднюк оформив позику на суму 1 700 000 грн на своєму ж підприємстві — ТОВ "Діскавері бурове обладнання Україна". Залишок позики станом на кінець звітного періоду: 755 555 грн.

У квітні 2020 року він позичив у іноземної громадянки Ксенії Одено 35 128 фунтів стерлінгів. У відкритих джерелах ця пані значиться бенефіціарним власником ТОВ "Діскавері бурове обладнання Україна" та ПрАТ "Стрий Інжиніринг".

Видатки та правочини

У 2020 році Андрій Загороднюк чотири рази надавав фінансову допомогу (адресат невідомий) на суму, яка сягає майже 552 тис. грн.

Колишній міністр оборони має дві сторінки у Facebook. На одну з них, яку можна вважати особистою, підписано 4080 користувачів, на іншій, робочій, понад 5800 підписників. Сторінки регулярно оновлюються україномовним контентом.

Канал в Telegram не оновлюється з квітня 2020 року, однак на нього все ще підписано 219 користувачів.

В інших соцмережах Андрій Загороднюк не зареєстрований.