Український парадокс. Бізнес хоче безпечно працювати і всіх забронювати від мобілізації

Армії потрібні люди. Більш ніж два роки в Україні триває мобілізація, і за цей час кількість добровольців у чергах до центрів комплектування разюче скоротилася. Через це владі доводиться вносити зміни до законодавства та посилювати покарання для тих, хто ухиляється від служби у війську.

Крім людей, армії потрібні гроші. Для закупівлі й виробництва зброї, боєприпасів, військового спорядження, ліків, продуктів харчування та виплати достойного грошового забезпечення.

Шукати гроші на війну Україна може лише всередині власної економіки. Тому здатність бізнесу працювати і сплачувати податки настільки ж важливі для перемоги, як і здатність держави мобілізувати до війська нових людей.

Баланс між потребою армії у людях та роботою економіки мала б забезпечити система бронювання. Але вона працює не ідеально та не викликає довіри у суспільстві, через що час від часу виникають скандали.

Наприклад, 16 травня стало відомо про те, що Міністерство економіки погодило черговий наказ про?бронювання працівників низки компаній. Рішення спричинило розголос у суспільстві, адже серед заброньованих були, зокрема, працівники Favbet Tech.?Через викликаний резонанс міністерка економіки Юлія Свириденко скасувала наказ. При цьому у Міністерстві цифрової трансформації, яке й подавало працівників Favbet та інших компаній на бронювання, дане рішення?розкритикували.

Як наразі працює бронювання, що найбільше турбує бізнес і чи можливо знайти тут баланс та передбачуваність??

Знайти баланс

"Коли ми говоримо про ту чи іншу мобілізацію, ми повинні знати, що один воїн ? це шість людей в цивільному житті, які сплачують податки", ? заявляв президент Володимир Зеленський у грудні 2023 року.

Його слова відображають ситуацію з державними фінансами, у якій Україна живе з 24 лютого 2022 року: усі ресурси, які країна може зібрати всередині економіки йдуть на фінансування війни.

Кошти, які надають міжнародні партнери, не можна використати на фінансування оборони, а деякі партнери забороняють витрачати надані гранти та кредити навіть на фінансування Державної служби з надзвичайних ситуацій, повідомляли ЕП співрозмовники у Міністерстві фінансів.

Переосмислення цих обмежень відбувається вкрай повільно. Зокрема, напередодні США оголосили про виділення 2 млрд дол на закупівлю зброї Україні. Але, у порівнянні із загальними потребами українських оборонних відомств, ця сума виглядає краплею в морі.

Ситуацію ускладнює й те, що обсяги оборонних видатків постійно зростають. Тому закладені у кошторисі ресурси на війну не покривають усіх поточних потреб ЗСУ. За даними співрозмовників ЕП, наближених до бюджетного процесу, уряду необхідно знайти джерела для фінансування близько 500 млрд грн додаткових оборонних видатків.

Ці кошти планують витратити на закупівлю озброєння, фінансування нових виплат у розмірі 70 тис грн для воїнів на передовій, мобілізацію та формування підрозділів. Напередодні командувач Сухопутних сил Олександр Павлюк повідомляв, що ЗСУ планують сформувати 10 нових бригад (10-80 тис осіб).

Настільки велику потребу у коштах уряд не зможе покрити за допомогою внутрішніх запозичень. Тому, найімовірніше, там будуть вдаватися до збільшення податкового навантаження.

Бізнес до такого кроку не готовий, адже наразі йому складно обслуговувати навіть поточний податковий тягар. І робити це стає особливо складно в умовах, коли все більше працівників мобілізують на війну.

Як працює бронювання

Саме бронювання від мобілізації регулюється урядовою?постановою, яка дозволяє бронювати працівників зокрема, критично важливими для функціонування економіки підприємствами. При цьому, бронюванню підпадають лише 50% військовозобов'язаних працівників таких компаній.?До переліку критично важливих підприємств належать ті, хто відповідає хоча б трьом з семи наступних критеріїв:

• загальна сума сплачених податків та зборів протягом попереднього року перевищує еквівалент 1,5 млн євро (близько 59,34 млн грн);
• обсяг надходжень валюти, крім кредитів та позик, за попередній рік перевищує 32 млн євро;
• підприємство є в переліку держкомпаній, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки;
• підприємство має важливе значення для економіки чи задоволення потреб територіальної громади (відповідні критерії встановлюють галузеві міністерства або органи місцевого самоврядування);
• відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
• розмір середньої зарплати на підприємстві перевищує середню зарплату у регіоні за 4 квартал 2021 року;
• підприємство є резидентом "Дія.Сіті".

Дещо сприятливіші правила бронювання уряд прописав для працівників медичних закладів, державних та місцевих органів влади, а також для компаній низки секторів промисловості, зокрема ОПК та енергетики.

За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, наразі в Україні заброньовано близько 700 тисяч працівників. Майже третина з них ? робітники енергетичного сектору, які, зокрема, усувають наслідки російських обстрілів.

Ще близько чверті заброньованих працюють на інших об?єктах критичної інфраструктури, зокрема у медицині (8%), на транспорті (14%), у державних та місцевих органах влади (4%).

На решту компаній, які не належать до критичної інфраструктури, припадає менше половини усіх заброньованих працівників. Зокрема, за словами Федорова, наразі заброньовано лише 4 тисячі з понад 300 тисяч працівників ІТ-сектору.

Що турбує бізнес

До процедури бронювання у бізнесу чимало запитань: від складності та забюрократизованості до термінів погодження відповідних наказів. При цьому влада ніяк не контактує з його представниками для того, аби удосконалити процес, хоча й вносить до нього точкові зміни.

"Владні органи уникають будь-яких обговорень питання стосовно бронювання та ведення військового обліку. Хоча, видається, щоб зробити питання мобілізації більш прогнозованим, доречніше було б мати діалог між усіма стейкхолдерами", ? скаржаться у Європейській бізнес асоціації.

Проблеми з бронюванням відчувають і ті, хто працює у критичних секторах. Зокрема, у банківському. "В ОТП Банку наразі заброньовано 43% військовозобов?язаних. Основна проблема, з якою ми стикаємося ? неможливість бронювати дефіцитні спеціальності, такі як фахівці з кібербезпеки та ІТ-інфраструктури. Це одні з найцінніших спеціалістів, робота яких критично важлива для банку", ? зазначає голова правління "ОТП Банку" Володимир Мудрий.

Банкам дедалі складніше знайти ІТ-спеціалістів на заміну тим, кого мобілізували, адже більшість кандидатів або не мають документів з військового обліку або не готові змінювати поточне місце роботи, навіть якщо отримують набагато привабливішу пропозицію, додають у "Банку інвестицій та заощаджень".

Транспортні компанії теж б?ють на сполох. Через те, що ринок складається з переважно не великих гравців, 70% штату яких ? ФОПи, лише мала частина водіїв підпадає під бронювання. За словами віцепрезидента Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Володимир Балін, бронь навіть половини водіїв перевізників означає, що інша половина автопарку лишатиметься у простої.

Навіть державна "Укрзалізниця" має проблеми. Компанія може бронювати 50% військовозобов?язаних працівників на окремі спеціальності. Для деяких категорій цього не достатньо, і якщо половина фахівців піде, то робота цілого напряму в залізничників може зупинитися, каже заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.

Про проблеми говорять і в оборонній галузі. Хоча уряд нещодавно переписав правила таким чином, що забронювати працівників можуть всі зброярі, навіть якщо вони працюють на замовлення волонтерів, міських рад та військових частин. Однак на практиці з цим виникають труднощі.

"Для бронювання співробітника компанія має подати щодо нього пакет документів. Щоб уточнити або оновити ці документи, деяким працівникам потрібно йти в ТЦК. Буває так, що працівник йде в ТЦК, і там його одразу мобілізують. Компанія не встигає забронювати співробітника, перш ніж його заберуть на фронт.

Проблему можна вирішити, надавши робітникам оборонних підприємств можливість відтермінування від мобілізації під час оновлення документів. Зараз такого немає", ? сказала ЕП виконавча директорка асоціації "Технологічні сили України" Катерина Михалко.

Згідно з опитуванням, через мобілізацію 85% збройних компаній з асоціації втратили від 1 до 30 вузькопрофільних спеціалістів. Механізму повернення дефіцитних кадрів на оборонний завод не існує.

На мобілізацію працівників, які приходять в ТЦК для оформлення бронювання, скаржаться і в українському продуктовому ритейлі. Зокрема, ТЦК відмовляють у постановці працівників на спеціальний облік заброньованих доти, підприємство не проведе звірку всіх військовозобов'язаних.

"На практиці це призводить до 100-відсоткової мобілізації всіх військовозобов?язаних, бронь яких не оформлена. Крім цього, ТЦК не мають доступу до даних військовозобов?язаних із реєстру, які стоять на обліку в інших ТЦК. Тобто, процедура бронювання фактично унеможливлена", ? каже виконавча директорка "Українського фуд-ритейл альянсу" Наталія Петрівська.

Останній рік про неможливість бронювання критичних працівників наголошували і власники ІТ-компаній. "Якщо говорити про ІТ-індустрію загалом, то кількість заброньованих спеціалістів становить 1,5%. Це критично низький показник. Враховуючи те, що робить індустрія для економіки та перемоги України, то це великий дисбаланс", ? вважає співзасновник однієї з найбільших українських ІТ-компаній SoftServe Тарас Кицмей.

На прикладі SoftServe можна побачити наскільки це питання критичне для індустрії: половина усіх українських працівників компанії ? близько 4 тисячі осіб ? підпадають під мобілізаційний резерв. З них заброньовано лише 20.

"350 працівників SoftServe мобілізовані до війська, це 10% від мобілізаційного резерву компанії. Тобто, 10% наших ІТ-спеціалістів мобілізовано, а 0,05% заброньовано. Добре було б досягти певного паритету у цих цифрах", ? пояснює Кицмей.

"Особливо негативно це впливає на малі та середні компанії, які складають 43% українського ринку. Адже для них вихід з виробничого процесу ключових працівників означає не просто зупинку проєкту, а й неможливість продовжувати вести бізнес", ? пояснює CEO Львівського ІТ-кластера Степан Веселовський.

Що далі

Без змін до системи бронювання хиткий баланс між потребами армії у людях та бюджету у коштах руйнується. Ховаючись від мобілізації, чоловіки розривають офіційні трудові відносини. Як наслідок, обсяги податкових надходжень скорочуватимуться. Відтак, держава програє двічі: втрачає кошти на утримання армії та не може поповнити її новобранцями.

Подібні тенденції бізнес вже спостерігає. "Ймовірність мобілізацій впливає на роботу підприємства. Так, багато військовозобов?язаних працівників готові звільнитись, а нові ? офіційно не працевлаштовуватись, оскільки офіційний статус збільшує шанси для мобілізації", ? кажуть у Спілці українських підприємців.

Якими саме мають бути зміни до системи бронювання, поки що невідомо. Така система має відповідати вимогам і суспільства, і бізнесу, і Збройних сил. Як правило ці вимоги є взаємовиключними.

Так, для того, аби зробити мобілізацію справедливою з погляду суспільства, президент KSE Тимофій Милованов запропонував проводити її за?принципом лотереї. "Держава випадково витягує день і місяць. Ті люди які народились в ці дні, мобілізуються, інші ні. І так робить для кожної хвилі мобілізації",? заявляв він.

Щоправда, такий підхід не відповідає потребам бізнесу, що, зрештою, може вплинути як на роботу критичної інфраструктури, так і на можливості держави виробляти зброю, не кажучи вже про здатність компаній генерувати доходи та сплачувати податки.

Крім того, у владних кабінетах обговорюються концепції так званого економічного бронювання. Вони передбачають право компанії забронювати людину відповідно до обсягу сплачених таким працівником податків із зарплат або ж після сплати за нього 20 тис грн.

Такий підхід підтримує бізнес. Він міг би допомогти розв'язати проблему з нестачею коштів для потреб оборони, але його справедливість викликає питання серед широкого загалу.?

Проблеми, які можна вирішити без глобальних зміни ? можливість зберегти працівників на етапі проходження ВЛК, до моменту, коли його офіційно забронюють. "Слід ввести так званий пільговий період на місяць-два. У цей час фахівець, якого підприємство визнало ключовим, міг би оновити військові документи та стати на облік для подальшого бронювання без отримання мобілізаційного розпорядження одразу після висновку про стан здоров'я від ВЛК", ? вважає Веселовський.

Крім цього, бізнес наполягає на спрощенні процесів. Зокрема, запровадженні е-бронювання та спрощення переборювання працівників, адже наразі ця процедура не відрізняється від нового бронювання.

"Також потрібно дозволити підприємствам, за умови особливої цінності висококваліфікованого персоналу, перевищувати 50% квоту для бронювання у разі щомісячної сплати за кожного такого військовозобов?язаного на спеціальний рахунок ЗСУ суми у розмірі 20 тисяч гривень з поданням щомісячних підтверджень про таку сплату", ? додають у Спілці підприємців.

Хай яким не було б рішення уряду щодо зміни до процесу бронювання, воно має враховувати інтереси і ключового стейкхолдера ? Сил оборони. Адже без цього виживання усієї країни опиниться під питанням.