Харків безальтернативний. Як обстріли впливають на друк книг?

"Так, це наша друкарня. Зараз пожежа. Розбирають завали та рятують людей", ? написала 23 травня директорка видавництва Vivat Юлія Орлова. У той день росіян обстріляли одну з найбільших друкарень країни ? харківський "Фактор-Друк", де згоріли близько 50 тисяч книжок та цілий наклад шкільних підручників. Крім Vivat, тут друкувалися книги видавництв "КСД", "Ранок", "Фоліо", "Свічадо", "Зелений пес" та інших.?

Наслідки того обстрілу українське книговидання, яке і так живе в умовах постійної турбулентності ще з часів пандемії 2020 року, відчуватиме довго. Проблема не лише у втраті потужностей друку десятків тисяч книжок на щонайменше декілька місяців.

Крім того, що "Фактор" ? вже не перша пошкоджена друкарня у Харкові, постійні обстріли міста, відключення електроенергії, міграція та мобілізація працівників вже відбились на строках друку, які подекуди втричі більші за терміни в друкарнях в інших, безпечніших регіонах. Проте альтернативи, кажуть видавці, немає.

Харків ? українська "столиця книгодрукування", де народжуються близько 70-80% всіх вітчизняних книжок. Такі обсяги тиражу не можуть виконувати всі друкарні в інших регіонах, разом узяті. Власне як і конкурувати з харківськими за якістю друку чи складністю замовлень.

Без книжок українці не залишаться, проте видавництва входять у новий етап турбулентності, що позначиться не лише на цінах, але й на тиражах, і на здатності випускати нові твори загалом.

Харків безальтернативний

Історія найбільших харківських друкарень починалась по-різному: спадковість від радянських заводів, як у випадку із фабрикою "Глобус", або послідовне будівництво бізнесу від "виробництва у гаражі" до мільйонних тиражів, як у випадку із друкарнею "Юнісофт". Регалію "столиці книгодруку" місто зберігає і досі.

На самому початку великої війни харківські друкарні зупинилися. Видавцям довелося швидко шукати інші можливості для друку своїх книг. Такий досвід не завжди був успішним. По-перше, масова переорієнтація на друкарні на заході країни спричинили величезні черги, адже типографії не були до такого готові. По-друге ? вони значно відставали за якістю і спроможностями від харківських.

"В Харкові є такі потужності, яких немає ніде в Україні. Якщо робити, наприклад, металізовану обкладинку чи якусь певну висічку на дитячих книжках, це може робити лише Харків. Навіть якщо домовлятись з умовно київською друкарнею про ці послуги, вони насправді віддають замовлення на підряд у Харків", ? розповідає співзасновниця видавництва "Віхола" Ілона Замоцна.

Єдність сильніша за полум?я: "Фактор-Друк" буде відновлено

Приблизно у травні 2022 року друк у Харкові відновився, і видавці книжок частково повернулися до звичних їм підрядників, хоча і дещо диверсифікували виробництво по регіонах.

Друкарні теж не стояли на місці. Гендиректор "Юнісофт" Олександр Попов в етері Центру економічної стратегії розповів, що його компанія у 2023 році інвестувала в обладнання 1,5 млн євро, а з початку 2024-го ще 200 тис євро. При цьому й продовжувала виконувати замовлення на експорт.

Для розуміння обсягів, лише за квітень "Юнісофт" надрукував 1,3 млн книг. Разом із "Глобусом", "Ранком" і "Фактор-друк" ці компанії друкують найбільші наклади в Україні.

Аби зрозуміти наслідки удару по "Фактору", потрібно врахувати два аспекти: це сталося напередодні Книжкового Арсеналу, до якого видавництва традиційно готуються заздалегідь та замовляють додаткові наклади,? а також у сезон друку підручників.

Після обстрілу "Фактор-друк", одномоментно було знищено весь наклад підручників з німецької мови видавництва "Ранок". Якщо просто зараз не знайти потужності для термінового виробництва додаткових накладів, абсолютна більшість українських шкіл залишиться без нових підручників з німецької мови.

Якщо перенести ці потужності на інші друкарні, наприклад "Глобус", або "Юнісофт", це створить додаткові черги, які вже зараз розписані на три місяці наперед. У такому випадку, проблеми довгих черг поглибляться і у комерційних видавців, проте споживачі їх зможуть відчути восени.

"Наприкінці травня всі друкарні Харкова приймали замовлення на серпень і навіть вересень. А зараз у середині літа почались замовлення підручників. Для нас це завжди була проблема і всі друкарні не встигали додруковувати підручники, іноді це тягнулось до жовтня. Зараз я не можу навіть уявити як галузь справиться із цим завданням (друк підручників).

Потрібно подивитись правді в очі і звернутись до наших закордонних партнерів по допомогу", ? зазначив засновник і президент Групи компаній "Фактор" Сергій Політучий.

Головна проблема ? не обстріли

Виробники книжок мають ті самі проблеми, що й інші підприємства в умовах воєнного стану: відключення світла, брак кадрів, загроза обстрілів. За словами Політучого, через складну ситуацію у Харкові від початку великої війни, друкарні працюють тільки у світлий час доби, що скорочує виробничі потужності на половину.

Відключення світла створює потребу у постійному забезпеченні підприємств генераторами, і якщо великі друкарні, такі як "Юнісофт", "Фактор-друк" чи "Глобус" можуть собі дозволити резервну електроенергію, то менші ? лише частково.

Річ у тім, що вироблена генераторами електроенергія у 4-5 разів дорожча за ту, що надходить з мережі. У таких випадках загальне виробництво скорочується на половину, або навіть на 75% від базового рівня.

Керівник однієї з друкарень середнього розміру на заході країни у коментарі для ЕП зазначає, що генератори на їхньому підприємстві здатні забезпечити діяльність тільки одного станка, тоді як решта 8 простоюють. Стабільна робота підприємства можлива виключно у години без відключень світла.

Попри очевидні безпекові проблеми, чи не найбільшою проблемою є й критичний дефіцит фахівців. Харків визнаний як осереддя книгодруку не лише через фізичні потужності, але завдяки експертизі, яку мають працівники друкарень.

"Я не можу знайти людей, яких можна швидко навчити. Це високоінтелектуальна галузь, для підготовки друкаря необхідно 10-15 років. Друкарі ? це електронщики, механіки, такі фахівці готуються роками. Ми також навчаємо жінок на палітурному обладнанні, самостійно запустили програму підготовки кадрів", ? розповідають у "Юнісофті".

Дефіцит кадрів стосується всієї галузі. Проблеми з мобілізацією видавці називають найбільшими, які впливають на доступ українців до книжок. Наразі навіть найбільші друкарні не можуть забронювати тих, від кого безпосередньо залежить їхня здатність продовжувати працювати. Малі друкарні в інших регіонах тим паче.

Отже, брак фахівців та безпекова ситуація сповільнюють друк у декілька разів. Але навіть попри це, друкуватися у Харкові все ще вигідніше, ніж в інших регіонах, адже через величезні потужності вартість друку на одиниці у харківських друкарнях дешевша.

Гуртова ціна книжки складаються з роялті автора (гонорар чи частка від продажів), додрукарська підготовка? (редагування, верстка тощо) і друк книжки. Коли йдеться про тиражі у декілька тисяч примірників, друк є основною витратною частиною. Тому для видавців на одній шальці терезів ? потреба видавництв повертати собі кошти від продажів швидко, а на іншій ? ціна, за яку не можуть конкурувати інші.

Що буде з книговиданням

Змінити географічний дисбаланс друкарських потужностей в Україні непросто, хоча про потребу у створенні великих друкарень на заході країни говорили ще з 2014 року.

"Це дуже складне високотехнологічне виробництво, тож перенести його неможливо. Жодна типографія не релокувалась, і всі залишились у Харкові", ? каже Політучий.

Фабрика з виробництва книжок, навіть за умови, що вона має закритий цикл виробництва потребує особливих умов існування: великі площі приміщення, забезпечення доступу до електроенергії, стабільні поставки паперу та інших матеріалів.

Перенесення таких потужностей вимагає не лише місяців часу, але й великих коштів. Нині друкарні захищаються доступними засобами, наприклад мішками з піском, проте в кращому випадку це захистить будівлі від пошкодження уламками.

Зі збільшенням замовлень в інших типографіях менші компанії вже конкурують за замовлення. Як розповідає Замоцна з "Віхоли", типографія, в якій видавництво друкує близько 80% книг, замовило нове обладнання, аби відповідати вимогам великого замовника. Схожі ситуації відбуваються і з іншими видавцями.

Значною перевагою Харкова є висока якість друку, та сучасні технології. Великі видавці такі як "КСД" прагнуть відповідати трендам, одним з таких є мальовані зрізи. Такі послуги технологічно і у великих тиражах можуть забезпечити тільки харківські друкарні.

Реальних альтернатив Харкову в інших регіонах країни немає. Найбільші друкарні на заході та у центральних регіонах країни у кращому випадку мають половину потужностей цього міста. Однак проблем у друкарень поза межами Харкова аж ніяк не менше. В першу чергу вони пов*язані із тими аспектами, які можна забезпечити лише там ? кваліфіковані кадри, наявні приміщення, необхідне обладнання.

За більш ніж два роки великої війни як мінімум дві книжкові фабрики поза межами Харкова ? одна на заході країни, інше ? на Київщині втратили значну кількість вузькопрофільних співробітників і надалі проблема кадрового голоду тільки поглиблюється, що сильно обмежує можливості збільшувати виконання замовлень.

"Замовлення збільшились, але ми обмежені у своїх можливостях. Вижимаємо максимум виходячи з недостачі кадрів, електроенергії і ситуації з обстрілами, бо під час повітряної тривоги ніхто на робочому місці сидіти не буде", ? каже генеральний директор Білоцерківської книжкової фабрики Олександр Паламаренко.

Іншим аспектом є банальне небажання видавців та друкарів з Харкова полишати свій регіон. "Я не хочу щоб Харків став Детройтом, коли немає ні людей, нікого, тільки панди і домашні тварини", ? відповідає Політучий.

Сім книжок для стимулювання емоційного інтелекту і повернення драйву

Такі великі харківські видавці як "Ранок", "КСД" мають на меті зберегти статус Харкова як столиці українського книгодрукування. "Це реальність, і я б сказала, що це вибір, вибір людей в галузі жити у Харкові. Таке наше геополітичне розташування, це 40 кілометрів до Бєлгорода. Ми не можемо це якось викреслити", ? наголошує PR-менеджерка видавництва "КСД" Тетяна Рябченко.

Зрештою, появу нових великих друкарень або нарощування масштабів вже існуючих визначить ринок та замовники. З боку держави такі підприємства можуть отримувати гранти як підприємства переробної галузі, до яких відносяться типографії, зауважує віцепрем?єр-міністерка економіки Юлія Свириденко.?

Наприклад, для деокупованих та прифронтових територій є гранти, за умовами яких держава співфінансує 80% витрат за грантом, ще 20% ? грантоотримувач. Часто останні 20% можуть доплатити з місцевих бюджетів, як це сталося з "Фактор-Друк".

Компанія прагне відновити друк за чотири-п*ять місяців, у чому їй буде допомагати Фонд Говарда Баффета.

Там, де бойових дій немає, співфінансування здійснюється за принципом 50/50: половину оплачує держава, половину ? сама компанія.