Масштабні блекаути в Європі, спека спричинила відключення електроенергії
Наприкінці робочого тижня компанія “Укренерго” оголосила про збільшення тривалості відключень електроенергії в Україні. Але без світла залишилися не лише українці. Напередодні Польща зіткнулася з локальними знеструмленнями через негоду, а у п’ятницю відбулися масштабні відключення у кількох країнах Європи.
21 червня 2024 року електроенергія зникла у Чорногорії, Хорватії, Боснії та Герцеговині, а також Албанії. Місцеві ЗМІ повідомляють, що температура повітря у цих країнах досягла 38 градусів за Цельсієм, що призвело до значного зростання споживання електроенергії та спричинило знеструмлення.
Світло зникло у столицях цих країн, включаючи Сараєво, Подґоріцу та Тирану, а також у деяких населених пунктах Греції і на хорватському узбережжі Адріатики.
Хорватська енергокомпанія HEP повідомила про збої в мережі, які одночасно сталися в кількох країнах. За неофіційними даними, причиною “балканського блекауту” стало пошкодження сполучної лінії у Чорногорії. Албанський телеканал “Top Channel” посилаючись на свої джерела, повідомив про поломку інтерконектора у Чорногорії. Це спричинило знеструмлення, яке поступово охопило Чорногорію, Боснію і Герцеговину, Хорватію та Албанію.
Державна електроенергокомпанія Сербської Республіки заявила, що проблема пов’язана з портативною системою напругою 400 кіловат. У Чорногорії міністр енергетики Саша Муйович пояснив, що хвиля аномальної спеки призвела до раптового збільшення споживання електроенергії, що стало причиною збоїв.
Знеструмлення поширилися й за межі Балкан. Відключення електроенергії були зафіксовані у Новошахтинську Ростовської області та Пскові (РФ), Алмати (Казахстан), а також у Нігерії через ремонт обладнання.
Блекаут у Балканських країнах спричинив хаос на дорогах, оскільки світлофори перестали працювати, а також підвищив ризики для здоров’я через спеку. В Україні міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко попередив про можливі проблеми з водопостачанням та каналізацією, що може призвести до спалахів інфекційних хвороб.
Ці події надають цінну інформацію про стійкість інфраструктури та готовність держав до раптових енергетичних криз. Водночас вони підкреслюють необхідність інвестицій в енергетичну безпеку та оновлення інфраструктури, особливо в умовах глобального потепління.